Довічне позбавлення волі застосовується у випадках, коли необхідність такого призначення обумовлюється особливими обставинами, що обтяжують відповідальність (ВС/ККС № 367/6965/15-к від 18.09.2018)

Фабула судового акту: Згідно статті 64 Кримінального кодексу України довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.

Таким чином такий вид покарання є виключним та таким, що застосовується судами у виключних випадках.

У даній справі особу засуджено за ч. 2 ст. 185 та п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України. Згідно вироку суду останній в стані алкогольного сп'яніння, на четвертому поверсі недобудованої будівлі на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, що виникли в результаті образи, підійшов ззаду до потерпілої та штовхнув останню, внаслідок чого остання впала на бетонну підлогу, вдарившись при цьому головою та втратила свідомість. У подальшому обвинувачений, розуміючи, що потерпіла подає ознаки життя, усвідомлюючи свої злочинні дії, переслідуючи злочинний умисел направлений на особливо жорстоке вбивство та заподіяння особливих фізичних страждань потерпілій бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, а саме смерті останньої, розкладним ножем, умисно, завдав потерпілій не менше 40 ударів у ділянку грудної клітини та передньої частини шиї, чим заподіяв особливих страждань. Від отриманих тілесних ушкоджень остання померла на місці події. Після цього, переконавшись, що потерпіла не подає ознак життя, з метою приховати труп останньої, відтягнув тіло потерпілої приблизно на 2 метри від сходів, залишив його та заволодів планшетом та фотоапаратом останньої.

Вироком місцевого суду засуджено до довічного позбавлення волі.

В свою чергу апеляційним судом покарання зменшено до 14 років 6 місяців позбавлення волі.

На таке рішення апеляційного суду прокурором подано касаційну скаргу з мотивів м’якості призначеного покарання.

ККС погодився із прокурором та у рішенні, що аналізується визначив обставини за яких призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі доцільним та обґрунтованим.

Так Касаційний кримінальний суд зауважив, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК врахував характер та ступінь тяжкості скоєного, те, що один із ним вчинених злочинів, відповідно до ст. 12 КК, є особливо тяжким, дані про особу засудженого, який будучи раніше судимим та звільненим від відбування покарання з іспитовим строком, на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні злочини, суспільно-корисною працею не займався, за місцем проживання характеризувався негативно.

Окрім цього засуджений будучи молодою, фізично здоровою, працездатною людиною, не вважаючи життя людини найвищою цінністю, жорстоко та безжально, шляхом нанесення численних ножових поранень, холоднокровно вбив раніше знайому йому неповнолітню потерпілу, яка перебувала із ним у дружніх відносинах, не створювала для нього ніякої небезпеки, не чинила щодо нього протиправних дій та опору, перебувала у безпорадному стані. Вбиваючи потерпілу, винна особа діяла зухвало, на ґрунті раптової образи, через малозначний привід, а після жорстокого вбивства, ще й заволоділа майном потерпілої, чим поставив її життя нижче від своїх бажань, нехтуючи загальнолюдськими цінностями.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Засуджений в стані сильного душевного хвилювання вбив лише за те, що коханка розповіла про свої зради та назвала його спонсором і імпотентом, або як суд кваліфікує за ст. 116 КК України (ВС/ККС справа № 234/8200/16-к від 29 серпня 2018 р.)

Встановлення МОТИВУ вчинення злочину є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України (ВС/КС № 466/9158/14-к від 01.03.2018)