Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж (ВС/ККС № 335/1893/16-к від 15.11.2018)

Фабула судового акту: Диспозицією статті 186 Кримінального кодексу України визначено, що кримінально караною є відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

В свою чергу Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 надано роз’яснення даного поняття, а саме те, що грабіжем є відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення. При цьому розрізняючи крадіжку і грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. У зв'язку з цим викрадення належить кваліфікувати як крадіжку не лише тоді, коли воно здійснюється за відсутності потерпілого, але й у присутності сторонніх осіб, які не усвідомлюють факту викрадення майна і не можуть дати йому належної оцінки (психічно хворі, малолітні).

Викрадення є таємним і в тому разі, коли воно відбувається у присутності потерпілої особи за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для неї, а також тоді, коли викрадення вчиняється у присутності особи, якій доручено майно, але вона перебуває в такому стані, що виключає можливість усвідомлювати значення того, що відбувається (сон, непритомність, стан сп'яніння).

Слід зауважити, що судова практика визначає, що дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж, а в разі застосування насильства чи висловлювання погрози його застосування - залежно від характеру насильства чи погрози - як грабіж чи розбій. У даній справі винну особу засуджено за ряд крадіжок, а також за один епізод грабіжу. Даний епізод було вчинено за наступних обставин – засуджений відкрив капот автомобіля та від'єднав клеми від акумуляторної батареї. Однак, під час вчинення винною особою злочинних дій його помітили сторонні особи, які намагалися його зупинити.

Проте, засуджений, усвідомлюючи, що його злочинні дії були помічені, бажаючи досягти свого злочинного наміру, діючи умисно, відкрито, тримаючи при собі акумуляторну батарею, відбіг від місця скоєння злочину, й з метою уникнення відповідальності залишив вкрадене на асфальті, намагався втекти, однак був затриманий вищезазначеними громадянами. Таким чином, засуджений відкрито викрав акумуляторну батарею фірми. З такою кваліфікацією погодився і суд апеляційної інстанції.

На вказані судові рішення захисником було подано касаційну скаргу зокрема з питань невірної кваліфікації дії свого підзахисного мотивуючи це тим, що при кваліфікації дій по епізоду грабіжу суд дав неправильну оцінку показанням свідків, не врахував, що було вчинено, оскільки за його діями ніхто не спостерігав, а не грабіж. Із такими доводами Касаційний кримінальний суд погодився та вказав, що згідно матеріалів кримінального провадження засуджений після вилучення акумуляторної батареї був помічений свідками, після чого намагався залишити місце злочину, однак, не встиг відійти і на декілька метрів, кинув акумулятор і був затриманий очевидцями події.

Так, свідки повідомили, що побачивши як чоловік взяв акумулятор автомобіля і почав тікати, почали йому кричати, щоб він зупинився, та побігли за ним, в подальшому цей чоловік кинув акумулятор і невдовзі вони його наздогнали.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та правильно встановлено судом, дії засудженого були розпочаті як крадіжка, проте в подальшому були виявлені свідками, які почали кричати, намагаючись зупинити злочинця, однак останній намагався втекти з викраденим майном і лише зрозумівши, що не встигне з ним втекти, викинув викрадене майно.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: При розмежуванні грабежу та розбою визначальним є не тільки наслідки, що настали в результаті застосування насильства до потерпілого, але й сам спосіб дії винних осіб (ВС/ККС № 405/3734/16-к від 31.07.2018)

До фізичного насильства при розбої належить насильство, яке реально не спричинило шкоду життю, але було небезпечним для життя в момент заподіяння (ВС/ККС № 235/164/16-к від 24.04.2018)