Надавати докази обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права на надання правничої допомоги НЕ ПОТРІБНО, достатнім є підтвердження лише кількості такого часу (ВС/КГС № 923/726/18 від 09.07.2019)

Фабула судового акту: Чергове судове рішення, яке стосується одного з найболючіших питань – стягнення судових витрат із сторони, яка «програла» судовий процес.

На даному сайті я неодноразово аналізував судові рішення, які стосуються визначення розміру гонорару адвокатів, документів, які необхідно додавати для задоволення клопотань про стягнення витрат на правову допомогу тощо.

І зараз я вирішив запропонувати до уваги читачів судове рішення яке знову ж таки стосується питання стягнення судових витрат.

У даній справі позивач на чию користь судом було прийняте рішення звернувся із заявою про видачу додаткового рішення у справі про стягнення витрат на правову допомогу.

Проте, суд першої інстанції у задоволенні вказаної заяви відмовив.

У подальшому апеляційним судом було прийняте протилежне рішення про задоволення скарги позивача, яке у свою чергу відповідач оскаржив до касаційного суду.

При цьому касаційну скаргу було вмотивовано зокрема тим, що з матеріалів справи не вбачається, що ціна наданих адвокатських послуг була узгоджена між сторонами шляхом внесення відповідних пунктів в умови договору, а також відсутні докази витрачання адвокатом саме заявленого часу.

Однак Касаційний господарський суд такі доводи слушними не визнав.

Відмовляючи у задоволенні касаційної скарги КГС послався на те, що відповідно до частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відсутність узгодження ціни наданих адвокатських послуг між сторонами, а також доказів витрачання адвокатом саме заявленого часу не є підставою для відмови у стягненні витрат на правову допомогу.

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.