Належним доказом для відшкодування витрат на правову допомогу є документи у яких КОНКРЕТИЗОВАНО справу у якій таку допомогу надано (ВС/КАС № 821/1594/17 від 15.05.2018)

Фабула судового акту: Вже тривалий час у юридичній спільноті, зокрема у колі адвокатів, точаться розмови про те, що суди необґрунтовано залишають без задоволення вимоги сторін на користь яких ухвалено рішення про стягнення з іншої сторони витрат на правову допомогу.

Беззаперечно переважна кількість відмов судів у задоволенні таких вимог ґрунтуються на занадто формальному підходу до аналізу доказів, які підтверджують обсяг наданої допомоги, суми сплачених за представництво інтересів клієнтів у судах.

Але ж в окремих питання постає питання – чи усіх випадках так неправі суди?

У даній справі Касаційний адміністративний суд постановив позитивне для позивача рішення та залишив без задоволення касаційну скаргу фіскального органу на рішення судів про скасування ППР.

Адвокатом, який представляв інтереси позивача до суду касаційної інстанції було подано клопотання про вирішення питання щодо відшкодування витрат на надання правничої допомоги, яке обґрунтовано тим, що згідно договору про надання правової допомоги, специфікації до нього визначено розмір гонорару у сумі 91 865 грн. 75 коп. як 10 % від суми задоволених позовних вимог. Факт надання юридичної допомоги та її обсяг відображено у актах надання правової допомоги з описом фактично виконаної роботи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Касаційний адміністративний суд залишив вказане клопотання було залишено без задоволення.

Обґрунтовуючи свою позицію КАС вказав, що з аналізу норм пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Досліджуючи документи, які зазначені вище КАС зробив висновок про те, що останні не міститять інформація про підготовку відзиву саме по цій справі.

Водночас вартість послуг адвоката саме в суді касаційної інстанції, як того вимагає частина перша статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, наданими документами також не підтверджується. Відповідно до акта про надання правничої допомоги позивач у справ) отримав правову допомогу у формі ознайомлення зі змістом касаційної скарги, сформування позиції по відношенню до касаційної скарги, складання відзиву на касаційну скаргу, детального опису робіт (наданих послуг) та видачі ордеру. Жодного посилання на адміністративну справу, в межах якої заявлені витрати до відшкодування, акт про надання правничої допомоги не містить.

Отже за наявності правових підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме складеного, поданого до Верховного Суду та долученого до матеріалів справи відзиву, що доводить факт надання правничої допомоги адвокатом, надані Суду неналежні документи унеможливлюють вирішення питання про відшкодування витрат на користь позивача.

Аналізуйте судовий акт: Відповідач переміг у касаційному суді: його витрати на адвоката стягуються з позивача, але їх розмір може бути зменшений судом за певних обставин (ВС/КГС у справі № № 923/567/17 від 11 червня 2018р.)