Отримання діючими прокурорами адвокатського свідоцтва є НЕЗАКОННИМ (ВП ВС у справі № 826/9606/17 від 14.04.2021)

Фабула судового акту: В лютому цього року Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію згідно якої отримання діючими суддями, навіть тими, що не відправляють правосуддя, свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю протирічить закону. Дане рішення було мною проаналізовано та виставлено на суд читачів даного інтернет-порталу (ВС/ВП: Отримання суддею адвокатського свідоцтва протирічить закону (ВС/ВП у справі № 822/1309/17 від 10.02.2021)

Як вбачається із коментарів даного допису, які читачі розміщували у соціальній мережі Facebook, більшість представників адвокатської спільноти досить схвально відреагували на такі висновки ВП.

Але вже тоді постало питання – а чи є законним отримання статусу адвоката діючими працівниками правоохоронних органів (поліції, Служби безпеки, податкової тощо) або прокурорами?

У даному рішенні Велика Палата вирішила послідовно відстояти свою позицію та визнала, що отримання діючим прокурором адвокатського свідоцтва є незаконним.

У цій справі працівники прокуратури звернулись до суду із позовом до Ради адвокатів регіону визнати протиправними дії Ради адвокатів регіону щодо відмови у прийнятті присяги адвоката та щодо відмови у видачі позивачам свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю; зобов`язати Раду адвокатів регіону прийняти присягу адвоката та видати свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

В обґрунтування своїх вимог позивачі послались на те, що Рада адвокатів регіону погодилася зі складанням ними кваліфікаційного іспиту та отриманням відповідних свідоцтв, прийнявши від них оплату за проходження стажування, видавши направлення на проходження стажування, затвердивши відповідний план стажування та прийнявши звіти про його проходження, а отже погодилась із наявністю у них права на отримання статусу адвоката та відсутністю законодавчих обмежень щодо отримання ними свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю.

Проте, відмовляючи їм у видачі свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю Рада адвокатів регіону, а також Рада адвокатів України, приймаючи оскаржуване рішення, неправильно трактували положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та неправомірно ототожнили поняття «безпосереднє заняття адвокатською діяльністю» та «право на заняття адвокатською діяльністю».

Суд першої інстанції вказані вимоги визнав обґрунтованими та позов задовольнив.

Апеляційний суд в цілому погодився із вказаним рішенням.

В свою чергу Рада адвокатів України на згадані рішення подала касаційну скаргу, яку Велика Палата задовільнила – рішення судів попередніх інстанцій скасувала та у задоволенні позову відмовила.

Приймаючи таке рішення ВП ВС зробила наступні висновки щодо застосування окремих норма права.