Визнання як доказу форми електронного листування за допомогою месенджерів

З поступовим переходом значної частини інформації в цифрову форму почали змінюватися і підходи стосовно процедури доказування у судочинстві. Так, серед учасників процесу дедалі більше зростає застосування ними саме електронного виду доказів. У зв’язку з цим виникає питання щодо перспектив електронних доказів на противагу письмовим під час вирішення суперечок.

Аналізуйте судовий акт: Повідомлення, відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, такі можуть подаватися як роздруківки, до того ж закон не вимагає наявності електронного підпису на електронних доказах. (Ухвала ВС КГС, справа №916/3027/21 від 24.01.2023 р.)

Зокрема, Верховний Суд у постанові від 15.07.2022 р. у справі №914/1003/21 (далі – Постанова ВС від 15.07.2022 р.) зазначив, що електронний доказ – це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом.

Цією ж Постановою, а також Постановою від 13.07.2020 р. у справі №753/10840/19 (далі – Постанова ВС від 13.07.2020 р.) Верховний Суд розширив це поняття, наголосивши, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (у тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (у тому числі в мережі Інтернет).

Аналізуйте судовий акт: Достовірність та цілісність електронних доказів презюмується до тих пір, поки немає розумних сумнівів у протилежному. ВС КГС висловився стосовно оцінки роздруківок листування у Telegram, Jira, Gitlab та по ел. пошті, як доказів (ВС КГС справа №910/5408/21 від 03.08.2022 р.)

До того ж постановою від 13.07.2020 р. Верховний Суд підтримав позицію судів попередніх інстанцій, які визнали роздруківки скріншотів листування у Viber належним доказом і поклали в обґрунтування своїх рішень.

Таким чином, висновки, наведені у зазначених постановах Верховного Суду, цілком допускають прийняття судами в якості доказів роздруківок електронного листування.

Розглянемо окремі аспекти визнання форми електронного листування як доказу.

Використання електронного підпису особами, які створили електронний доказ.

Положенням ч. 4 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон України № 2155-VIII) визначено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний, і має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Відсутність кваліфікованого електронного підпису, у свою чергу, не зумовлює недостовірність певних даних в електронній формі, й, відповідно, недостовірність електронного доказу.