Визнання відсутнім права на стягнення оренди

В умовах постійних масованих обстрілів наслідком яких є руйнування, в тому числі об’єктів нерухомого майна, все більш актуальними та не менш спірними постають саме орендні відносини.

Свого часу в статті «Оренда: припинення, розірвання, відмова» ми робили правовий аналіз підстав припинення, розірвання, відмови від договору оренди, де все ж таки рекомендували в договорі оренди передбачати умови розірвання, які в тому числі відповідали б обставинам воєнного стану та власне обставинам знищення майна, оскільки норми національного права не містять норми, яка б регулювала відносини між сторонами у разі знищення майна, яке було предметом оренди.

В даній статті спробуємо розібратись з тією ситуацією, коли підстав для припинення чи розірвання договору не має, майно передане в оренду знищено обстрілом, а орендодавець вимагає оренду плату.

Відповідно до частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на X, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Частиною першою статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Велика палата Верховного Суду в постанові по справі 910/7495/16 від 08.05.2018 року з приводу застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України зазначив:

«…Отже, наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов’язання сплатити орендну плату об’єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Крім того, обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об’єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.