Визначення правового статусу під'їзних залізничних колій

Питання визначення правого статусу під’їзних залізничних колій не втрачає актуальності вже досить тривалий час, за який правозастосовна практика отримала доволі різні підходи його вирішення.

Спробуємо розібратись, як же наразі вирішується нетривіальна задача засвідчення права власності на під’їзні колії в межах вітчизняного законодавства та з урахуванням судової практики.

Визначення поняття

Під поняттям “правий статус” стосовно під’їзних залізничних колій насамперед мається на увазі визначення їх статусу як предмета права власності.

Якщо зі звичайними залізничними коліями все очевидно і зрозуміло, оскільки у вільному обігу вони не знаходяться, через приналежність державним залізничним підприємствам, то натомість виникає низка питань коли мова йде про право власності на під’їзні колії.

Головним наразі є питання щодо віднесення під’їзних колій до рухомого чи нерухомого майна. Ні законодавчі акти, ні профільні інструкції не містять роз’яснень з цього приводу.

Відповідно до Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 21.11.2000 р., до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать підприємствам, підприємцям, організаціям, установам, незалежно від форм власності, а також громадянам-суб'єктам підприємницької діяльності.

Статтею 1 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлено, що під'їзні колії це залізничні колії, які призначені для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств, організацій та установ у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

З наведеного вище вбачається, що під'їзна колія слугує окремим шляхом для під’їзду залізничного транспорту з загальної залізничної колії на територію того чи іншого підприємства, організації тощо. При цьому, належати ці колії можуть не обов’язково такому підприємству чи організації, у зв’язку з чим і виникає складність оформлення права власності на під’їзну колію як окремого об’єкта права власності, а не складової майнового комплексу.

З причин неврегульованості, зазвичай такі колії фігурували в угодах щодо їх відчуження в якості рухомого майна, що дозволяло сторонам не вчиняти дій щодо державної реєстрації як самої угоди, так і факту переходу права власності на колію. Однак при цьому виникали питання щодо дійсності таких угод.

Читайте статтю: Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею