Вищий «інтелектуальний» суд: на фінішній прямій

На фоні конкурсу до Верховного суду та численних дискусій з цього приводу в юридичних колах дещо вщухли публічні спори навколо створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності (далі – ВСПІВ), передбаченого змінами до Конституції в частині правосуддя. Між тим, створення та діяльність цієї судової установи породжує чимало запитань та суперечок. Адже відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», вона має бути створена упродовж 12 місяців після набрання чинності цим документом, тобто вже зовсім скоро.

Спеціалізовані суди з інтелектуальної власності успішно функціонують, зокрема, у Німеччині, Австрії, Швейцарії, Великобританії тощо. Це позитивно вплинуло на якість та строки розгляду справ такої категорії у згаданих країнах. Ідея створення такого суду в Україні активно обговорюється останні кілька років. Одні експерти вважають, що ВСПІВ, залежно від його складу, навряд чи зможе щось істотно змінити, інші є переконані, що такий крок має чимало позитивних моментів.

Передусім, юридичну спільноту та громадськість хвилюють питання, пов’язані з тим, як саме працюватиме ця установа в Україні: чи розглядатиме спори за участю фізичних осіб; якою буде процедура оскарження її рішень; яким буде її навантаження і скільки знадобиться суддів для того, щоб із ним упоратись; яким саме процесуальним кодексом повинен керуватися ВСПІВ у своїй роботі; які будуть процедури та строки передачі їй судових справ, які наразі перебувають на розгляді у господарських та адміністративних судах тощо.

Користуйтесь консультацією: Права інтелектуальної власності на створений продукт: проблемні моменти

При цьому варто відмітити, що мало хто з експертного середовища висловлюється категорично проти створення окремого суду, який розглядатиме спори щодо інтелектуальної власності. Так, за словами голови Вищого господарського суду України Богдана Львова, доцільність концентрації розгляду всіх справ, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності, очевидна. «Завдяки широкій юрисдикції майбутнього Вищого суду з питань інтелектуальної власності та спеціалізації суддів повинна підвищуватися якість судочинства, мають скорочуватися строки розгляду справ. Це, у свою чергу, сприятиме покращенню інвестиційної привабливості України. Звичайно, будуть певні складності щодо територіальної доступності та кадрового забезпечення цього суду, проте пріоритет у будь-якому разі має залишатися за якістю», – заявив він у коментарі «Юридичній газеті».

«Прості» судді не впораються?

Як свідчить світовий досвід, ефективне конкуренційне правозастосування можливе лише за наявності відповідного спеціалізованого суду. Якщо передати такі спори суддям місцевих судів, вони не розглядатимуться належним чином, оскільки більшість суддів не мають потрібної компетенції. Зокрема, народний депутат Вікторія Пташник упевнена, що конкуренційні спори надзвичайно складні, і не кожен суддя на місцевому рівні часто з ними стикається. Саме тому, на її думку, необхідна установа, яка візьме на себе розгляд цієї категорії справ.

Крім того, сьогодні справи з інтелектуальної власності розглядаються судами різних юрисдикцій, що призводить до різного застосування одних і тих самих норм законодавства, тобто породжує різну судову практику, часто абсолютно протилежну. На думку нардепа, створення ВСПІВ дасть можливість цього уникнути. За словами пані Пташник, були випадки, коли окремі юристи намагалися скористатися прогалинами у законодавстві й оскаржували рішення АМК у адміністративних судах. Вони доходили до касаційної інстанції, а тоді заявляли, що помилилися у підвідомчості й тепер вважають, що спір мав слухатися у господарському суді. Звісно, таким чином затягувався процес розгляду таких справ.

Затягувався він і через неабияку завантаженість суддів. «Хоча в судах різних юрисдикцій була введена спеціалізація суддів у справах з інтелектуальної власності, ті судді, як і раніше, перевантажені розглядом інших справ і не мають можливості глибоко вникати у досить специфічні питання. Це призводить до затяжного розгляду справ з ІВ – від 2 до 5 років. Для порівняння, строки розгляду справ патентними судами іноземних держав складають в середньому рік. Так, Патентний суд Великобританії, як правило, розглядає подібні справи за 12–14 місяців, Федеральний патентний суд Швейцарії та Суд з інтелектуальних прав РФ – за 12 місяців, Федеральний патентний суд Німеччини – максимум за 18 місяців», – зазначає адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери» Марія Коваль.

Читайте статтю: Способи охорони прав інтелектуальної власності на програмні продукти