Виграти, не можна програти. Судові спори щодо реальності господарських операцій.

Оподаткування - це мистецтво обскубувати гусака так, щоб отримати максимум пір'я з мінімумом писку.

Жан Б. Кольбер (1619-1683).

Міністр фінансів Франції з 1665 р.

Висновки про нереальність господарських операцій та донарахування в зв’язку з цим податкових зобов’язань та штрафних санкцій є улюбленим інструментом, який застосовують податківці в своїй роботі. Про чисельність спорів з цього питання свідчить той факт, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень за період з 01.01.2018 року по 22.05.2019 року Верховним Судом винесено 428 постанов з цього питання.

В цій статті ми зробимо спробу узагальнити існуючу судову практику Верховного Суду з цього питання та надати рекомендації платникам податків, як уникнути визнання операцій з контрагентами нереальними.

В зоні ризику щодо визнання реальності господарських операцій є договори поставки, купівлі-продажу, надання послуг.

Є декілька наріжних каменів у спорах щодо реальності господарських операцій, які слід мати на увазі в подальшому.

При вирішенні податкових спорів, обов`язок доведення неправомірності дій платника податку покладений на суб`єкта владних повноважень. Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що підприємець не задекларував податкові зобов’язання, або викривив інформацію в первинних документа, платник податків має спростовувати ці доводи. Такий висновок, ґрунтується на ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) і є загальноприйнятим в судовій практиці, зокрема наведений в Постанові Верховного Суду (надалі – Постанові ВС) від 15.05.2019 року по справі № П/811/2507/14. В наслідок чого Вам потрібно буде займати активну позицію при розгляді справи в суді та доводити хибність аргументів податківців. Важливе значення при цьому мають первинні документи.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України платникам податків забороняється формування податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами.

Первинні документи повинні відповідати вимогам ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік в Україні», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (надалі – Положення № 88) - складатись під час здійснення або безпосередньо після закінчення господарської операції, містити необхідні реквізити і таке інше.