Відсутність на судовому слідстві розсекреченої ухвали (постанови прокурора), якою дозволено негласні слідічі дії призводить до недопустимості зібраних доказів

Суди визнають недопустимими протоколи та додатки до них (флеш-карти, диски, касети із аудіо-, відео-записами, зразками, імітаційними засобами, тощо), якщо суду, який розглядає справу по суті винуватості або невинуватості особи, не надано ухвалу Апеляційного суду ( в окремих випадках - постанову прокурора), якою дозволено проведення негласної слідчої-розшукової дії (далі -НСРД).

Конституцією та Європейською конвенцією кожному надано право на таємницю приватного спілкування та особистого життя.

Втручання у дані свободи можливе за наявності дозволу Апеляційного суду або прокурора в окремих випадках.

Однак, втручання втручанням, але протягом останніх 4-х років з моменту вступу в силу нового КПК України відкритим залишалось питання: "Чи повинні прокурори надавати суду, який розглядає кримінальну справу по суті, розсекречені (тобто такі, з яких знято грифи державної таємниці) дозволи суду або прокурора, на підставі яких проводилося конкретне НСРД"?

Непоодиноким зустрічалось свавільне трактування норм КПК України, за якого сторона обвинувачення стверджувала (а суди часто погоджувались) про те, що нічого та нікому сторона обвинувачення не зобов'язана відкривати, оскільки це є державна таємниця, прокуратура не засекречувала окремі матеріали, а тому не має змоги їх розсекретити, а також приводились іншого роду "відговорки" з цього приводу.

Користуйтесь консультацією: Негласні слідчі дії. Особливості їхнього регулювання українським законодавством

На сьогодні, дана практика більшою мірою зламана та судами вироблено єдиний підхід, з урахуванням практики ЄСПЛ та Вищого спеціалізованого суду.

Зокрема, ЄСПЛ при розгляді порушення особи права на справедливий суд при дослідженні питання допустимості доказів у справі "Мірілашвілі проти Росії" від 11.12.2008 в п.200-п.209 зазначив наступне: "У змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх. Суд констатував, що рішення про відмову розкрити матеріали, пов'язані з операцією щодо прослуховування телефонних розмов, результатами якого було обґрунтовано обвинувальний вирок національного суду, не супроводжувалося адекватними процесуальними гарантіями, і, крім цього, не було достатньо обґрунтованим"

Вищий спеціалізований суд України у своїх рішеннях неодноразово констатував, що неповнота допущена, при досліджені доказів отриманих внаслідок НСРД в частині порядку їх збирання, призводить до скасування вироку.

Так, ВССУ у справі від 09.04.2015 у справі № 5-229км15 констатував наступне: