Відповідальність за службову недбалість: судова практика та нові підходи

У сучасних умовах функціонування державних службовців пов’язано з ухваленням управлінських рішень, які безпосередньо впливають на реалізацію державної політики та захист охоронюваних інтересів.

З огляду на особливості державної служби та управлінських функцій, державний службовець, виконуючи свої службові обов’язки, нерідко опиняється перед вибором, коли фактично будь-який варіант його поведінки формально містить склад кримінального правопорушення: утримання від активних дій або несвоєчасне реагування може бути кваліфіковано як службова недбалість за ст. 367 КК України, тоді як прийняття активних управлінських рішень – як умисне службове правопорушення, що містить ознаки злочинів, передбачених ст. 191 чи ст. 364 КК України.

Нормативне регулювання відповідальності за службову недбалість

Відповідно до чинного кримінального законодавства України за вчинення окремих службових правопорушень, у тому числі за невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них передбачена кримінальна відповідальність за відповідною частиною статті 367 КК України, в залежності від спричинених наслідків (службова недбалість).

Передбачена кримінальна відповідальність за службову недбалість фактично стала інструментом запобігання байдужості й безвідповідальності в державній службі, адже недбалість, навіть неумисна, може негативно вплинути на правопорядок і стабільність роботи держави.

Злочин вважається закінченим, якщо діяння завдало істотну шкоду (ч. 1) чи спричинило тяжкі наслідки (ч. 2) або загибель людини (ч. 3). Відсутність таких наслідків може свідчити про вчинення особою дисциплінарного або адміністративного проступку.

Суспільні відносини постійно змінюються та ускладнюються, а стаття 367 КК України сформульована доволі узагальнено. У цьому контексті правові позиції Верховного Суду відіграють важливу роль, оскільки дозволяють конкретизувати зміст цієї норми й забезпечити її належне застосування з урахуванням сучасних умов.

Відповідно до Постанови ККС ВС від 19.06.2025 року у справі № 607/15800/21 «для кваліфікації дій особи за ст. 367 КК України необхідною умовою є встановлення невиконання або неналежного виконання службових обов’язків, які відносилися до компетенції особи, та існування прямого або ж у деяких випадках опосередкованого необхідного причинного зв’язку між такими діями чи бездіяльністю службової особи та наслідками».

Склад кримінального правопорушення та судова практика

Передбачений ч. 1 ст. 367 КК України склад кримінального правопорушення, як і будь-якого іншого, містить чотири обов’язкові елементи:

• об’єкт;
• об’єктивну сторону;
• суб’єкт;
• суб’єктивну сторону.

Як передбачено Постановою ККС ВС від 16.09.2025 у справі № 305/2050/15 «з об’єктивної сторони службову недбалість характеризує наявність трьох ознак у їх сукупності: 1) дія або бездіяльність службової особи; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб; 3) причинний зв’язок між вказаними діями чи бездіяльністю та шкідливими наслідками.