2024 рік. Відповідальність за несвоєчасну сплату податків

Як відомо, система оподаткування в Україні являє собою обов’язковість кожної особи сплачувати податки та збори, платником яких вона є. Такий обов’язок закріплено, в тому числі, в Основному законі – Конституції України.

Водночас, спеціальним законом у сфері оподаткування є Податковий кодекс України, який, зокрема, передбачає відповідальність за порушення податкового законодавства.

У даній публікації йтиме мова про встановлену чинним законодавством відповідальність за несвоєчасну сплату податків з урахуванням актуальної судової практики.

Так, за порушення порядку сплати податків, передбаченим кодексом, є фінансова, адміністративна та кримінальна відповідальність. Звісно ж, визначення тієї чи іншої відповідальності залежить від ступеня тяжкості вчиненого правопорушення.

Фінансова відповідальність настає за несвоєчасне погашення суми грошового зобов’язання залежно від тривалості прострочення: 5 % від несвоєчасно погашеної суми в разі затримки до 30 календарних днів і 10 % – за затримки понад 30 календарних днів (п. 124.1. ст. 124 ПК України). Більше того, п. 109.3 ст. 109 ПКУ виокремлює той факт, що вина не є необхідною умовою для притягнення платника до відповідальності за п. 124.1 ст.124 ПКУ, що деяким чином змінює існуючий звичний склад правопорушення, але це вже інша історія.

Крім того, п. 124.2 ПК України передбачає штраф за умисну несплату або несвоєчасну сплату грошового зобов’язання у розмірі 25 %, і цей штраф нараховується на розмір несплаченого або несвоєчасно сплаченого грошового зобов’язання. У даному випадку, для застосування штрафу у 25 % контролюючий орган має встановити в діянні платника податків і вину, і умисел.

При цьому, варто звернути увагу на відсутність визначення конкретних обставин, за яких може бути визначений умисел.

Окрім цього, у разі повторного вчинення особою протягом 1095 календарних днів або прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів накладається штраф у розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання. (п. 124.3 ПК України).

Що ж стосується судової практики при настанні відповідальності у відповідності до вищезазначених норм, то варто вказати, що здебільшого розглядаються справи, де основним питанням постає правильність визначення контролюючим органом наявності/відсутності умислу у тому чи іншому складі правопорушення.

Цікавою є позиція Касаційного адміністративного суду у справі № 580/5283/23:

«…Так, відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.