Випадки корупційних злочинів завжди викликають резонанс серед спільноти, адже гостра реакція та засудження теж в своєму роді є засобом боротьби народу з цією проблемою, яку протягом історії людства намагається побороти увесь світ.
Термін «корупція» має латинське походження та являє собою негативне суспільне явище, що знаходить свій прояв у злочинному використанні службовими особами, громадськими і політичними діячами їх посадових можливостей для особистого неправомірного збагачення. Організація «Transparency International» щорічно публікує рейтинг “Індекс сприйняття корупції”, в якому 180 держав отримують відповідні бали які ґрунтуються на оцінках підприємців та аналітиків. Відповідно до рейтингу за 2022 рік, Україна посіла 116-те місце, ставши однією з небагатьох країн, яким вдалось покращити свої показники відносно попередніх років. Наприклад, у 2021 році ми посідали 122-ге місце, а у 2013 році, який передував прийняттю Закону України «Про запобігання корупції», ми посідали 144-те місце. Це свідчить про позитивну динаміку в результатах роботи державних органів, метою яких є боротьба з корупційними злочинами. Хто ж в Україні займається даною сферою злочинів та яка відповідальність визначена діючим законодавством? Розберемось детально.
Отже, в нашій державі діючим є Закон України «Про запобігання корупції» прийнятий у 2014 році, метою якого є вдосконалення протидії корупції до рівня провідних європейських держав. Закон перш за все чітко розмежовує та систематизує поняття, які пов’язані з цим видом злочинів, зокрема поняття «корупційне правопорушення» та правопорушення, пов'язане з корупцією. Так, згідно із частини 1 статті 1 цього Закону, корупційне правопорушення – це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, які перелічені у 3-й статті цього Закону, за яке встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. В свою чергу, правопорушення, пов'язане з корупцією – це діяння, що не містить ознак корупції, однак порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження. Положеннями частини 1 статті 65 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що за вчинення корупційних або пов'язаних із корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 цього Закону, підлягають притягненню до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності. Вбачається, що основними відмінностями між цими двома поняттями є наявність саме ознак корупції, а також те, що за вчинення корупційного правопорушення не може наставати адміністративна відповідальність.
Тепер більш детально розглянемо кожну з них.
В суспільстві прийнято вважати, що кримінальна відповідальність завжди є найбільш жорсткою, та відповідно, ефективною. Чи дійсно це так?
Згідно до Кримінального кодексу України, до корупційних кримінальних правопорушень можна віднести передбачені статтями:
Слід зазначити, що відповідальність за вказаними статтями буде наставати у випадку, якщо в сукупності порушено вимоги Закону України «Про запобігання корупції» та містяться ознаки складу кримінального правопорушення, визначених особливою частиною Кримінального кодексу України. Покарання, передбачене санкціями вказаних статтей є достатньо обширним. Найменш тяжким є накладання штрафу, а за найбільш тяжкі випадки передбачено позбавлення волі строком до 15 років. В тому числі, для посадових осіб передбачено позбавлення займаної посади.
Адміністративна відповідальність, як було зазначено вище, не може наставати за вчинення корупційного правопорушення, а тому цей перелік стосується лише правопорушень, пов’язаних з корупцією. В Кодексі України про адміністративні правопорушення корупційні правопорушення виділені в окрему главу (13-А), зокрема:
За кожне з цих правопорушень санкціями перерахованих статтей передбачене покарання у вигляді адміністративного стягнення (штрафу), мінімальний розмір якого варіюється від 50 до 2500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, додатковий вид адміністративного стягнення у вигляді конфіскації коштів, які були одержані внаслідок скоєного правопорушення, та/або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 рік.
На відміну від інших видів відповідальності, рішення про притягнення до дисциплінарної приймається не судом, а наказом керівника установи чи підприємства, в підпорядкуванні якого перебуває службова особа та де мало місце відповідне правопорушення. У зв’язку з відсутність єдиного нормативного акту, який би регулював настання дисциплінарної відповідальності, у нашій державі такими є Кодекс законів про працю України, дисциплінарні статути, положення, закони для відповідних категорій службових осіб тощо.
До видів правопорушень, за які особу може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності можна віднести передбачені Закону України "Про запобігання корупції" статті:
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.