Відмова в правосудді: формалізм проти права

Кримінальний процесуальний кодекс України, як будь-який «молодий» акт законодавства, сповнений білих плям та неузгодженостей. Одним з яскравих прикладів цього є його положення щодо можливості оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого або прокурора.

Стаття 303 Кримінального процесуального кодексу України надає можливість такого оскарження як на стадії досудового розслідування, так і в суді. Частиною першою вказаної норми визначений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу (частина 2 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України).

Якщо з розглядом скарг на стадії досудового слідства все більш-менш зрозуміло, то їх розгляд під час підготовчого судового засідання може бути проблематичним. Справа в тому, що нормами статей 314-316 Кримінального процесуального кодексу України порядок розгляду таких скарг не врегульований. Тому, не бажаючи розглядати такі скарги, суди відмовляють в їх задоволенні з формальних підстав. Наведу уривок з ухвали суду по справі, де приймаю участь:

«Частина 1 статті 303 КПК України наводить перелік випадків і суб’єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення при досудовому розслідуванні.

Частина 2 статті 303 КПК України не конкретизує види інших рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені, а також суб’єкти оскарження.

З огляду на те, що в статтях 314-316 цього кодексу не передбачено особливого порядку розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора у підготовчому провадженні такий розгляд має відбуватися за загальними правилами, визначеними цими статтями.

Частиною 3 статті 303 КПК України встановлено, що під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини 1 цієї статті.

Положення наведених правових норм означають, що лише рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим та їхні рішення, дії чи бездіяльність при застосуванні заходів безпеки є винятком та можуть бути оскаржені як на стадії досудового розслідування, так і під час підготовчого судового засідання».

Досить аргументовано, чи не так? Та й подібних рішень ви можете знайти в реєстрі досить багато. Але всі ці аргументи розсипаються, якщо провести трохи глибший аналіз.