Питання захисту прав інвесторів, які не спромоглися виконати свої зобов’язання за договорами про приватизацію і щодо яких вживають заходів для повернення об’єктів у державну власність, ще довго не втрачатимуть своєї актуальності. А у світлі нововведень — ще й загострюватимуться. Розглянемо, чому саме.
Загальні та спеціальні положення
За даними Фонду державного майна, стосовно близько 18% договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації, що перебувають на контролі у ФДМУ, ведеться претензійно-позовна робота з приводу їх розірвання. Цей показник є доволі високим, а нестабільність економіки, що впливає на можливість інвесторів виконувати взяті на себе інвестиційні зобов’язання за договорами про приватизацію, призведе до збільшення кількості таких справ у майбутньому.
Загальні наслідки розірвання договорів визначено ст.653 Цивільного кодексу. Вона передбачає, що:
з моменту розірвання договору зобов’язання сторін припиняються;
сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом;
у визначених випадках на сторону договору може бути покладено зобов’язання з відшкодування збитків.
Водночас ч.4 цієї статті передбачає, що договором або законом можуть бути встановлені інші правові наслідки розірвання угод.
Спеціальними нормами, що регулюють правові наслідки розірвання договору про приватизацію, є чч.10 та 11 ст.26 закону «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 №2269-VIII (набув чинності 7.03.2018). Ці норми встановлюють, що у випадку розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв’язку з невиконанням покупцем договірних зобов’язань приватизований об’єкт підлягає поверненню в державну (комунальну) власність.
Також вони визначаються спеціальні, якщо порівняти зі ст.653 ЦК, наслідки розірвання договорів про приватизацію в частині повернення об’єкта приватизації в державну власність та відшкодування покупцям коштів, сплачених за такі об’єкти. Так, установлюються строки повернення грошей покупцям — 5 робочих днів після надходження коштів від повторного продажу. Крім того, обмежується сума, що повертається покупцям: не більша від тієї, що отримана від повторного продажу.
В законодавстві про приватизацію, що діяло раніше (Державній програмі приватизації на 2012—2014 роки, затвердженій законом від 13.01.2012 №4335-VI, законах «Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про приватизацію державного майна» та інших), подібних норм не було.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.