Від війни цивілізацій до взаємодії націй

Уже більше року в Україні іде війна. Гинуть люди, руйнується інфраструктура, стрімко падає економіка, а кінця краю цьому не видно.

Вищі посадові особи держави не хочуть визнавати війну війною і вперто наполягають на тому, що в Україні проводиться антитерористична операція.

Таке твердження не відповідає дійсності і у цьому досить легко переконатись звернувши увагу на основні положення закону «Про боротьбу з тероризмом».

Антитерористична операція це локальна короткострокова акція, що проводиться силами спецпідрозділу СБУ по боротьбі з тероризмом. Збройні сили не беруть участі в АТО, більше того, для проведення антитерористичної операції не оголошується мобілізація військовозобов’язаних.

Анексія Криму і те, що сьогодні відбувається у Східних областях України, згідно із ст. 1 закону «Про оборону України», має всі ознаки збройної агресії.

Вторгнення в Україну збройних сил іншої держави, а також факт анексії і окупації частини її території є беззаперечним. На території нашої країни ведуть бойові дії озброєні групи регулярних військ РФ, а також нерегулярні збройні формування ЛНР/ДНР.

Все це дає підстави стверджувати про наявність факту збройної агресії проти України. За таких обставин вищі посадові особи держави і, у першу чергу Президент України, мають вжити передбачених законом заходів для захисту державного суверенітету і територіальної цілісності країни.

Президент України уже давно повинен був видати указ про введення воєнного стану на території Луганської і Донецької областей і силами армії і правоохоронних органів забезпечити відновлення там конституційного ладу. Варто звернути увагу на те, що це не лише право Президента України, а і його обов’язок.

Чому президент Порошенко не виконує покладенні на нього Конституцією і законами України завдання? Чому він не хоче подивитись правді в очі і назвати речі своїми іменами?

Коли Президент каже на чорне біле, а на біле - чорне, це викликає недовіру людей до влади, що в умова зовнішньої агресії може мати трагічні наслідки не лише для вищих посадових осіб держави, а і для країни в цілому.