У 2025 році механізм цивільної конфіскації в Україні остаточно утвердився як один із найбільш динамічних та ефективних інструментів боротьби з необґрунтованим збагаченням посадовців. Цивільна конфіскація дозволяє вилучати активи посадовців, походження яких вони не можуть пояснити законними доходами.
Особливості впровадження цього інституту ми детально оглядали та аналізували в окремому матеріалі. З моменту його публікації ми мали змогу переконатись, що практика застосування цього інструменту суттєво масштабувалася. Якщо у 2023 році було зафіксовано лише 7 позовних проваджень, то у 2024-му їхня кількість зросла до 16, а за підсумками 2025 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) подала аж 45 позовів про цивільну конфіскацію. Це втричі більше, ніж за всі попередні п’ять років, що свідчить про перехід від поодиноких прецедентів до системного застосування цього механізму, а також про формування стабільної судової практики.
Коротко нагадаємо, що головна особливість цього механізму полягає в тому, що для стягнення майна наявність обвинувального вироку у кримінальній справі не є обов’язковою. Держава може ініціювати конфіскацію активів посадовця в межах цивільного судочинства, якщо той не доведе легальність їх походження.
Процес ініціює САП у Вищому антикорупційному суді (ВАКС). А виявленням сумнівних статків займається ціла низка органів: НАЗК, НАБУ, САП, ДБР та Офіс Генпрокурора.
Влітку 2025 року змінились розміри активів, до яких може застосовуватись цивільна конфіскація. Так, законом від 17 червня 2026 року визначено, що такий позов може подаватись щодо активів мінімальною вартістю 1,5 млн грн (раніше цей поріг становив трохи більше 1 млн). Водночас максимальна межа є динамічною – у 2026 році вона складає 9,98 млн грн, хоча за попередніми правилами це було б 10,8 млн грн для 2026 року.
Рішення ВАКС про цивільну конфіскацію у 2025 році
Загалом з моменту впровадження цього інституту у 2019 році ВАКС розглянув 39 справ про визнання активів необґрунтованими, з них 19 — лише за минулий рік. Далі ми розберемо найбільш показові кейси, що демонструють, які саме статки та за якими схемами держава сьогодні повертає у свою власність.
Проаналізувавши масив даних судового реєстру за 2025 рік, можна констатувати значне розширення географії позовів та урізноманітнення «портрета» відповідачів — від голів селищних рад до народних депутатів та заступників міністрів.
Аналіз суб’єктного складу показує, що під приціл САП у 2025 році потрапили представники майже всіх гілок влади та контролюючих органів. Зокрема, значна кількість позовів стосувалася працівників прикордонної та митної служб, посадовців органів виконавчої влади та представників місцевої влади.
Кейс ексочільника екологічної інспекції Карпатського округу
Показовою є справа ексначальника Державної екологічної інспекції Карпатського округу Миколи Ладовського, у якого намагалися конфіскувати активи на загальну суму майже 20 млн грн.
У січні 2026 року колегія суддів ВАКС повністю задовольнила позов САП, визнавши необґрунтованими та стягнувши в дохід держави три квартири і нежитлове приміщення в центральних районах Івано-Франківська, а також преміальні автомобілі Volkswagen Touareg 2021 року та Mercedes-Benz G 63 AMG 2023 року випуску.
Хоча все це майно було офіційно зареєстроване на родичів посадовця та третіх осіб, антикорупційні органи за допомогою матеріалів ДБР та НАЗК довели: офіційні доходи номінальних власників не дозволяли здійснити настільки масштабні придбання.