З порушеного права право не виникає – такий принцип вже давно був сформований Європейським судом з прав людини.
Чи виправданим є порушення процедури при реалізації антикорупційної політики, здавалося б питання риторичним, однак судові прецеденти говорять про інше.
Заслуговує на увагу постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 липня 2026 року у справі №420/3078/25, якою здійснено відступ від попередніх юридичних (правових) висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №520/25012/21 та від 19 лютого 2026 року у справі №160/30949/24 щодо можливості оскарження довідок НАЗК, складених за наслідками проведення повних перевірок.
✅https://reyestr.court.gov.ua/Review/137945919
Важливість постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 липня 2026 року у справі №420/3078/25 полягає не лише у вирішенні законодавчої прогалини з приводу правової природи довідки НАЗК, а й в тому що цією постановою розмежовано та визначення повноваження судів з приводу оскарження самої довідки НАЗК та подальших наслідків, які породжуються довідкою НАЗК, мова йде про такі висновки суду:
«…Під час розгляду такого спору адміністративний суд перевіряє, чи діяло НАЗК на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначених Конституцією та законами України, чи дотримано процедуру повної перевірки декларації, чи були встановлені всі обставини, що мають значення для прийняття рішення, чи є висновки НАЗК обґрунтованими, чи дотримано принципи безсторонності, добросовісності, пропорційності та розсудливості, передбачені частиною другою статті 2 КАС України…
…Водночас важливо враховувати, що ні суд у справі про адміністративне правопорушення, ні суд кримінальної юрисдикції, не наділені повноваженнями щодо здійснення самостійного судового контролю за законністю діяльності НАЗК під час проведення повної перевірки декларації, перевірки дотримання встановленої законом процедури такої перевірки чи вирішення питання про правомірність індивідуального акта НАЗК як акта суб`єкта владних повноважень…»
Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на X, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.
Тобто, виключно суди адміністративної юрисдикції мають повноваження на перевірку, в тому числі, законності індивідуальних актів НАЗК (у згадуваній постанові від 03 липня 2026 року у справі №420/3078/25 судом зроблено висновок про те, що довідка НАЗК є актом індивідуальної дії).
В розрізі ж оскарження актів індивідуальної дії по КАС України варто зазначити, що відповідно до ст. 5 КАС України способом захисту є саме - визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
При цьому Велика Палата Верховного Суду ще у постанові від 12.03.2020 року по справі №9901/777/18 (відступу від правової позиції не здійснено і на даний час) зробила висновок про те, що скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.