Спираючись на попередні два дослідження щодо залучення ШІ до системи правосуддя в Україні (посилання) та аналізу відповідних наукових і практичних робіт (посилання), ця стаття досліджує потенціал ШІ у забезпеченні єдності судової практики.
Імпульсом до написання цієї роботи стала дискусія, що розгорнулася під час Діалогової платформи “Єдність судової практики: спроба переосмислення“ у Львові 13-14 грудня 2024 року. Цей захід був організований Верховним Судом спільно з Українським католицьким університетом, проєктом Ради Європи і Програмою підтримки ОБСЄ. Представники професійної юридичної спільноти мали можливість у форматі живого спілкування обговорити низку теоретичних та практичних питань щодо єдності судової практики як євроінтеграційної вимоги, вдосконалення інструментів забезпечення єдності судової практики та підстав для відступу від попередньо сформованих позицій Верховного Суду (посилання 1, посилання 2, посилання 3).
Одну з найбільш жвавих дискусій на цьому заході викликала доповідь Ольги Ступак про інституційні механізми забезпечення єдності судової практики. У доповіді було наголошено, що Верховний Суд не лише щодня ухвалює сотні рішень, а й виступає технологічним хабом, який створює нові ІТ-продукти, що використовують ШІ та забезпечують пошукові можливості для аналізу й використання наявних правових позицій (посилання).
Приблизно у цей ж період компанія Google презентувала нову версію своєї моделі ШІ – Gemini 2.0. Ця модель має мультимодальні інструменти, зокрема здатна обробляти текст, зображення та аудіо, що дозволяє створювати більш інтегровані рішення та відкриває шлях до агентних систем, здатних самостійно виконувати певні завдання, приймаючи рішення на основі взаємодії з навколишнім середовищем (Google launched Gemini 2.0, its new AI model for practically everything (посилання), Google launches Gemini 2.0, its latest AI model that can 'think multiple steps ahead' (посилання). Зокрема, було озвучено, що нові технології ШІ тепер підтримують контекстне вікно розміром до 1 мільйона токенів, що означає можливість працювати з обсягом тексту, еквівалентним приблизно 700-800 сторінкам або 200 000 слів, аналізуючи його та роблячи висновки.
Фактично використання ШІ дозволяє користувачам аналізувати великі набори даних (опрацьовувати значні обсяги інформації, наприклад, юридичні та фінансові документи або наукові статті, для виявлення закономірностей та суперечностей), створювати складний контент (писати довгі та складні документи з будь-якої сфери діяльності людини), перекладати великі тексти з більш ніж 120 мов (цілі книги або документи, зберігаючи контекст та точність перекладу).
Згідно з прогнозами протягом 2025 року можливості ШІ підтримувати контекстне вікно зростуть до 2-5 мільйонів токенів; з'являться різні типи контекстних вікон, зокрема моделі з динамічним контекстним вікном і спеціалізовані моделі з різними розмірами вікон для різноманітних завдань.
У «Звіт про Україну за 2024 рік» (Ukraine 2024 Report) SWD/2024/699 final (посилання), підготовленому Європейською комісією, міститься низка висновків та пропозицій щодо необхідності забезпечення єдності судової практики та цифрової трансформації судової системи, які безпосередньо стосуються теми дослідження та на які варто звернути увагу: потрібні додаткові зусилля для забезпечення єдності судової практики першої, апеляційної та касаційної інстанцій; різна судова практика зумовлена, зокрема, великою навантаженістю, недостатніми процесуальними фільтрами, відсутністю заходів для забезпечення єдності прецедентного права на апеляційному рівні, недостатньо розвиненими дослідницькими та аналітичними можливостями та ІТ-інструментами в судах; необхідно докласти більше зусиль для цифрової трансформації судової системи, включаючи управління судами та справами, а також виконання судових рішень; у грудні 2023 року було завершено технічний аудит Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), було зроблено висновок, що ця система значною мірою застаріла та потребує суттєвого удосконалення.
У «Звіт про Україну за 2023 рік» (Ukraine 2023 Report) SWD/2023/699 final (посилання) також акцентувалася увага на цих питаннях: останніми роками українська судова система доклала значних зусиль для забезпечення єдності судової практики, що є ключовим елементом верховенства права та правової визначеності; на додаток до існуючого реєстру судових рішень було створено електронну базу даних правових позицій Верховного Суду, щоб полегшити пошук відповідних висновків Верховного Суду щодо тлумачення та застосування конкретних правових норм; однак у цій сфері необхідно докладати більше зусиль, оскільки судова практика, в тому числі в межах одного суду, залишається неузгодженою; необхідно ретельно спланувати подальші заходи в межах правової та інституційної реформ на основі компетентної оцінки та інклюзивних консультацій із залученням суддів та профільних експертів.
Таким чином, в умовах цифрової трансформації суспільства та активного впровадження технологій ШІ дослідження ролі нових технологій у забезпеченні єдності судової практики набуває особливої актуальності, оскільки відкриває нові перспективи для підвищення ефективності та якості правосуддя. Це зумовлює необхідність вивчення потенціалу ШІ для вирішення існуючих проблем у сфері забезпечення єдності судової практики, таких як: великий обсяг існуючих судових рішень, наявність у цих рішеннях деяких неузгоджених правових позицій, а також неодноразові відступи від вже сформованої судової практики. Дослідження є актуальним у контексті євроінтеграційних прагнень України, оскільки єдність судової практики є важливою складовою верховенства права та правової визначеності, що є невід'ємними елементами сучасних стандартів правосуддя.
Варто зазначити, що тема забезпечення єдності судової практики та залучення до цього технологій ШІ в останні роки привертає увагу низки авторів наукових та практичних робіт.
Як свого часу зазначив Іван Міщенко (посилання), діджиталізація судової системи, зокрема через використання ШІ для аналізу та систематизації судових рішень, виявлення розбіжностей у практиці та сприяння її уніфікації, є ключовим інструментом для підвищення якості судових рішень та забезпечення їхньої передбачуваності.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2025 «Протокол». Все права защищены.