Тримати під вартою неможливо звільнити

Судова практика не є одностайною у питанні визначення строку тримання під вартою після проголошення вироку: в деяких вироках тримання під вартою обмежується 60 днями, в деяких – встановлюється до набрання вироком законної сили.

(Джерело: Судебная-юридическая газета)

19 листопада 2021 року виповнилося дев’ять років з дня набрання чинності новою редакцією Кримінального процесуального кодексу України.

Втім, незважаючи на доволі тривалий строк дії реформованого кримінального процесуального законодавства, досі мають місце прогалини у правовому регулюванні та викликані цим проблеми у правозастосуванні.

Зокрема, неоднозначне вирішення на практиці має застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Особливої гостроти вказане питання набуває, якщо йдеться про застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Стаття 374 КПК України встановлює вимоги до змісту вироку. Зокрема, відповідно до частини 4 вказаної статті у разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

При цьому, згідно з частиною 3 статті 377 КПК України, якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов’язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.

Таким чином, зі змісту вказаної норми випливає, що за загальним правилом до обвинуваченого, який тримається під вартою, засуджений до покарання у вигляді арешту або позбавлення волі, підлягає подальше застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Лише у виняткових випадках тримання під вартою може бути змінено на більш м’який запобіжний захід.

Жодних чітких обмежень строку тримання під вартою вказана норма не містить.

Судова практика щодо встановлення строку тримання під вартою обвинуваченого після проголошення вироку не є одностайною.