Три найсуперечливіші норми закону про мобілізацію

1 квітня Верховна Рада ухвалила у цілому законопроєкт про мобілізацію №10449, 16 квітня його підписав Володимир Зеленський. Катерина Цвєткова розповідає, чи дійсно потрібно уточнювати військово-облікові дані, кому загрожує обмеження керування авто та як чоловікам отримувати консульські послуги за кордоном.

Після трьох місяців доопрацювань Верховна Рада 11 квітня ухвалила законопроєкт про мобілізацію №10449. 16 квітня його підписав президент Володимир Зеленський. У документі – нові обовʼязки військовозобовʼязаних та мотиваційні норми, зміни щодо процесів мобілізації, покарання для «ухилянтів», базової військової служби, права на відстрочку тощо. Серед іншого три норми цього законопроєкту – обмеження права керування авто, уточнення військово-облікових даних та консульські послуги й оновлення даних за кордоном – викликають чи не найбільше запитань.

Обмеження права керування авто

З фінальної версії законопроєкту про мобілізацію законотворці прибрали норму «покарання» для «ухилянтів» від мобілізації у вигляді обмеження на розпорядження коштами. Однак депутати проголосували за додатковий захід впливу на громадян – тимчасове обмеження права керувати автотранспортом. Мова не про позбавлення права керування авто, а про тимчасове обмеження, доки особа не виконає законні вимоги ТЦК. Його може накласти лише суд за наведених нижче умов.

Порядок дій виконання цієї норми пропонується наступний. Якщо особа вже притягалась до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про мобілізацію та знову не виконує законні вимоги центру комплектування (наприклад, не з’являється за належно врученою повісткою), керівник ТЦК спершу звертається до поліції з вимогою затримати такого громадянина та доставити його до центру комплектування.

Якщо поліції не вдалось знайти та затримати таку особу, ТЦК направляє «порушнику» на відому ТЦК адресу його проживання чи перебування письмову вимогу про необхідність виконати свої обов’язки. Якщо ж громадянин протягом 10 днів добровільно не виконав вимогу, ТЦК може звернутись до суду з позовом про тимчасове обмеження у праві керування особою транспортними засобами.

Суд розглядатиме такі справи у скорочені строки – 30 днів від дати відкриття провадження. Якщо під час розгляду справи громадянин виконав свій обов’язок, зазначений у вимозі, ТЦК має відкликати таку вимогу, а суд – закрити провадження.

Суди відмовлятимуть у задоволенні позовів ТЦК, якщо транспортний засіб є основним джерелом заробітку для громадянина. Та якщо транспортний засіб використовує особа з інвалідністю або яка утримує осіб з інвалідністю.

Суди повинні будуть перевіряти, чи дійсно особа, до якої ТЦК просить застосувати таке обмеження, не виконала свої обов’язки, чи є в її діях склад адміністративного порушення, чи справді неможливо було її затримати та доставити до ТЦК, чи вручалась такій особі вимога центру комплектування тощо.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, а подання апеляції не зупиняє його виконання. Постанову виконавця направлятимуть поліції, яка й застосовуватиме до громадян обмеження у праві керування авто.

Нововведення викликає багато питань стосовно законності.

По-перше, обмеження права керування авто навряд чи можна назвати пропорційним заходом впливу. Українське законодавство вже передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення правил військового обліку, а також законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.