Торгівля товарами без реєстрації ФОП: наслідки плачевні (ВС/КАС від 25 серпня 2022 року у справі №140/403/19 )

Загальновідомо, що метою здійснення підприємницької діяльності є отримання прибутку. Втім в погоні за його здобуттям не варто забувати про необхідність дотримання двох основних правил:

1. займатися підприємницькою діяльністю можна лише після відповідної державної реєстрації;
2. із отриманого прибутку потрібно сплачувати податки.

Рішення суду та ситуація, яка лягла в основу його прийняття, є яскравим прикладом того, що нехтування вказаними правилами може коштувати дорого.

Фабула: винахідливий громадянин вирішив підзаробити грошей і, за правилом «податки платять лише боягузи», здійснював це без реєстрації підприємницької діяльності та без декларування доходу. Ділок розміщував об’яву про продаж запчастин на сайтах «Avto Rynok» та «OLX» і надсилав товар покупцям Новою Поштою, отримуючи оплату через сервіс Нова Пей.

Розвиток подій: податкова зробила запит до Нової Пошти та з’ясувала, що протягом 2015-2018 років громадянин отримав грошові перекази за відправлені товари в розмірі 4 млн. грн.

Надалі фіскальний орган звернувся до громадянина із письмовим запитом, в якому просив надати письмове пояснення та документальне підтвердження щодо придбання товарів та їх реалізації у зазначеному періоді. Однак громадянин не отримав письмовий запит податківців (або не перевіряв поштову скриньку, або не мешкав за адресою реєстрації, або слідував розповсюдженому міфу, що листи податкової краще не отримувати, мовляв «немає листа, немає проблеми»).

Не отримавши відповіді на свій запит, контролюючий орган на підставі п.п. 78.1.1, 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України наказав провести документальну позапланову виїзну перевірку. Однак за наслідками виїзду за адресою реєстрації громадянина, податківці не знайшли ні самого громадянина, ні його представників. А отже не змогли вручити копію наказу про перевірку і не змогли провести перевірку за місцем реєстрації платника податків. За таких обставин перевірка була проведена у приміщенні фіскального органу за наявними матеріалами (тобто на підставі інформації, отриманої від Нової Пошти).

Не важко здогадатись, що перевіркою були встановлені порушення, а саме:

• несплата податку на доходи фізичних осіб в розмірі 700 тис. грн. (тобто 18% від 4 млн. грн.);
• несплата військового збору в розмірі 60 тис. грн. (тобто 1,5% від 4 млн. грн.);
• неподача декларацій про майновий стан і доходи за 2015-2017 роки.

Додатково до податкових зобов’язань, фіскали виписали громадянину штраф в загальному розмірі 200 тис. грн.

Громадянин звернувся до адвоката та оскаржив в судовому порядку нараховані податкові зобов’язання і штраф.

Судовий розгляд спору тривав з лютого 2019 року по серпень 2022 року. За цей час суди неодноразово змінювали свою точку зору: то скасовували податкові повідомлення-рішення, то сходились на думці, що дії фіскалів правомірні. При цьому, суди «жонглювали» різними доводами: від відсутності посилання на джерело інформації в запиті податківців, і, як наслідок, відсутніст підстав для проведення перевірки, до недоведеності зв’язку між отриманими через Нова Пей коштами і торгівлею товарами.

Висновки суду: крапку в цьому питання поставив Верховний Суд в постанові від 25.08.2022р., де зазначив, що ключовим питанням для дослідження судом було: чи прийнятна інформація, надана Новою Поштою про обсяги отриманих грошових переказів, як доказ, що доводить факт отримання платником податків доходу, з якого підлягають сплаті податки?