ТОП - 10 міфів виконавчого провадження

У Центральному міжрегіональному управлінні Мін’юсту розвіюють найпопулярніші міфи щодо виконання рішень суду та інших органів.

Міф 1.

Отримання рішення суду на свою користь

Реальність: Виграний суд – це лише перша половина справи. Друга, і найважливіша частина – це виконання рішення суду. І далеко не завжди це може бути швидко і просто. Тому питання виконання рішення суду стає чи не головним у намаганні людей домогтися справедливості.

Саме виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Відтак, для звернення судового рішення до виконання стягувачу насамперед необхідно отримати в суді виконавчий документ. Після його пред’явлення та написання заяви державний виконавець буде мати підстави для відкриття виконавчого провадження.

Важливо: виконавчий документ має відповідати вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Міф 2. Державні виконавці блокують всі рахунки боржника

Реальність:

Державний виконавець виносить постанову про блокування рахунку саме на суму боргу, яка зазначена в постанові про відкриття виконавчого провадження.