Свободою по договору

З реформуванням права в цивільних правовідносинах, яке відбулось 2004 році шляхом прийняття в новій редакції Цивільного кодексу, договір набуває популяризації у відносинах громадян. Новим Цивільний кодексом закладається принцип свободи договору. Тепер сторони мають можливість на власний розсуд врегульовувати договірні правовідносини, за умови, якщо в Цивільним кодексом передбачена диспозиція або в цій частині цивільні правовідносини не врегульовані законом.

Частиною 3 статті 6 Цивільного кодексу України, встановлено, що Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. В нормативно-правових актах цивільного законодавства про це зазначається наступним чином «…якщо інше не встановлено договором або законом…».

Наприклад, частиною 3 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

А значить на момент дії договірних правовідносин з купівлі-продажу, сторони можуть визначити порядок відступлення праві вимоги, на випадок неналежного виконання зобов’язання однією із сторін за договором з дотриманням статей 512-519 Цивільного кодексу України.

Таким чином, цивільне законодавство надає можливість сторонам відступити від норм діючого законодавства та за допомогою договору самостійно встановити умови на власний розсуд, які не будуть суперечити іншим законам.

Натомість потрібно дотримуватись норми статті 515 Цивільного кодексу, де визначено, що Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Нерозривна пов’язаність може виражатись по відношенню до кредитора, як суб’єкта правовідносин та так і правоздатності особи вчиняти відповідні дії. Наприклад, у відступлення права на одержання послуг сфері освіти, де договір про надання освітніх послуг з отриманням відповідного диплому нерозривно пов’язаний з зобов’язанням яке має особистий характер.

Правоздатність кредитора може бути пов’язана з обов’язковим отриманням дозвільних документів на здійснення відповідного виду діяльності або надання послуг.

Поширеною стала діяльність банківських та кредитно-фінансових установ з відступлення права вимоги (договору факторингу) за кредитними договорами які укладались в іноземній валюті. Банки при здійсненні своїх валютних операції керуються Законами України «Про банки та банківську діяльність», «Про Національний банк України, «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Але банки та фінансові установи при здійсненні відступлення права вимоги не завжди дотримуються діючого законодавства. Фінансові установи укладають з банками договори в іноземній валюті не маючи відповідних ліцензій на здійснення валютних операцій. Банк здійснює діяльність, надає банківські та інші фінансові послуги в національній валюті, а за наявності відповідної ліцензії Національного банку України - в іноземній валюті. (частина 7 стаття 47 Законами України «Про банки та банківську діяльність»).