Суди проти Автоматизованої системи, або FAQ із автопризначення справи на "потрібного" суддю

Нещодавно ми в якості представників у судовій справі вчергове зіткнулися із ситуацією, коли наші опоненти подали до суду п'ять абсолютно однакових позовів. Очевидно, жодних логічних пояснень, що це було зроблено помилково, не існує.

Помилково п'ять разів сформувати п'ять ідентичних позовних заяв неможливо, тим більше, коли це робить одна із топових юридичних фірм України.

Давно відомо, що таким чином позивачі намагаються збільшити шанси на розподіл справи на "потрібного" суддю – адже в Україні з 2011 року феодальні принципи розподілу справ головою суду були замінені на автоматизовану систему.

Але ринкові механізми врівноваження попиту та пропозиції діють також і в системі українського судочинства.

І судова влада України, йдучи назустріч попиту корумпованої частини суспільства на контрольоване призначення суддів, відреагувала вишуканою пропозицією, що запропонована не самими судами – а Державною судовою адміністрацією України та Державним підприємством "Інформаційні судові системи".

Пользуйтесь консультацией: Отвод в уголовном процессе

Пропозиція Судової влади України направлена не лише на підвищення ймовірності, а на забезпечення повного контролю над системою.

Усі подальші факти та висновки будь-хто може легко перевірити на веб-ресурсі "Судова влада України", який містить звіти про автоматизований розподіл судових справ між суддями.

В розумінні Положення про автоматизовану систему документообігу суду (Положення), об'єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями має здійснюватися з додержанням наступних принципів:

1. У хронологічному порядку, тобто в порядку черговості надходжень справ.