Суддя Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич став спікером онлайн-практикуму «Спори у сфері будівництва: правова доктрина, практика Верховного Суду і судові експертизи», організованого журналом «Право України» та юридичним порталом «Ratio decidendi».
Під час виступу він наголосив на важливості правильного визначення юрисдикційності спорів у сфері будівництва ще до подання позовної заяви: «Юрисдикція загальних судів є всеохоплюючою і виняток становлять лише ті справи, які розглядаються у порядку господарського або адміністративного судочинства. Таким чином, якщо вирішення справи не належить до юрисдикції господарського або адміністративного суду, то тоді варто звертатися до суду загальної юрисдикції. Питання юрисдикційності врегульовані відповідними процесуальними кодексами».
Віталій Уркевич детально зупинився на постановах Великої Палати ВС, які стосуються юрисдикційності зазначеної категорії спорів. Так, постановою ВП ВС від 10 грудня 2019 року у справі № 910/28188/14 визначено юрисдикційність спору про знесення житлового будинку, в якому на праві власності громадянам належать відповідні квартири. Вказаний спір розглядався у судах господарської юрисдикції, проте ВП ВС не погодилася з таким підходом і зазначила, що наявність права власності фізичних осіб на об’єкти житлової нерухомості, які є складовими спірного житлового будинку, виключає розгляд цього спору господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується речових прав фізичних осіб. Тому цей спір є приватноправовим і за суб’єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов’язки фізичних осіб.
Крім того, у висновку, викладеному у постанові ВП ВС від 25 червня 2019 року у справі № 914/1092/18, зазначається, що орган місцевого самоврядування наділений контролюючими повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж та вживає заходи з демонтажу елементів благоустрою. Спори щодо виконання суб’єктами владних повноважень функцій у сфері благоустрою є публічно-правовими й мають розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Суддя також проаналізував інші актуальні постанови Великої Палати ВС, зокрема:
- від 11 червня 2019 року у справі № 917/375/18 щодо спору між власником земельної ділянки (в тому числі органом місцевого самоврядування) стосовно захисту майнового права на цю земельну ділянку та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій земельній ділянці;
- від 5 лютого 2020 року у справі № 464/5497/13-ц щодо спору за позовом районної адміністрації (суб'єкта владних повноважень), яка звернулася до суду з позовом до фізичних осіб про демонтаж самочинно збудованого об'єкта;
- від 21 серпня 2019 року у справі № 520/9253/17 щодо спору за позовом міської ради про приведення самочинно реконструйованого об’єкта нерухомості до попереднього стану.
Віталій Уркевич розповів про розгляд спорів, пов’язаних зі встановленням тимчасових споруд, нагадав правові підстави та порядок їх встановлення. Так, встановлення торгових рядів у вигляді тимчасових приміщень (споруд) для провадження підприємницької діяльності особами, не вказаними у паспорті прив’язки, або без такого документа забороняється законом і вважається самовільним розміщенням цих споруд, що є підставою для їх демонтажу (постанова КАС ВС від 06 жовтня 2021 року у справі № 750/2431/17);
Продовження дії паспорту прив’язки тимчасової споруди не передбачає перевірку відповідності намірів щодо місця її розташування комплексній схемі розміщення тимчасових споруд, оскільки така перевірка здійснюється на стадії надання паспорта, а не продовження його дії (постанова КАС ВС від 16 січня 2020 року у справі № 712/5885/17);
Перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час видачі паспорту прив’язки тимчасової споруди є правомірною, належить до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду й у разі виявлення порушень об’єктами нагляду такі інспектори наділені повноваженнями скасовувати чи зупиняти дію прийнятих раніше рішень (постанова КАС ВС від 18 квітня 2022 року у справі № 240/4780/18);
Блог