Фабула судового акту: Чинне кримінальне процесуальне законодавство, а саме стаття 52 КПК України містить у собі виключний перелік випадків у яких участь захисника є обов’язковою.
Так, захист адвокатом підозрюваного, обвинуваченого в обов’язковому порядку здійснюється у справах про особливо тяжкі злочини, щодо неповнолітніх осіб, при застосуванні примусових заходів виховного або медичного характеру, осіб які мають фізичні або психічні вади, осіб які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження та в окремих інших випадках.
При цьому як законодавство так і правозастосовна практика однозначно вказують на те, що будь-які процесуальні дії вчинені без участі захисника тягнуть за собою їх недійсність.
У даній справі слідчий звернувся до слідчого судді із поданням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою особі, яка підозрювалась у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Проте, суд у задоволенні такого клопотання відмовив та виніс ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання зокрема у зв’язку із тим, що клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст.177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, наданими та дослідженими в судовому засіданні доказами, долученими до матеріалів клопотання, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів. Водночас посилання на тяжкість кримінального правопорушення, як на підставу для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необґрунтованим, оскільки лише сама тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, не може бути підставою для застосування до підозрюваного такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою, виходячи з сукупності заявлених ризиків.
На таке рішення прокурором та захисником було подано апеляційну скаргу.
Скаргу адвоката було вмотивовано тим, що на момент розгляду вказаного клопотання слідчого особа не мала статусу підозрюваного, що позбавляло суд можливості обирати запобіжний захід; враховуючи те, що особі інкримінується особливо тяжкий злочин, то участь захисника при врученні повідомлення про підозру була обов'язковою. Захисник не був присутній при вчиненні даної процесуальної дії.
Апеляційний суд із такими доводами захисника погодився та вказав, що особі інкримінується особливо тяжкий злочин, а тому участь захисника була обов'язковою при врученні та оголошенні підозри згідно вимог ч.1 ст.52 КПК України. Захисник не був присутнім під час вручення підозри. Дані обставини свідчать про те, що слідчим не виконано вимог ч.1 ст.52 КПК України під час вручення письмового повідомлення про підозру в порядку ст.278 КПК України, а тому підозра особі фактично вручена не була та на момент розгляду даного клопотання особа не мала статус підозрюваного, що позбавляло суд можливості обирати запобіжний захід.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.