При державній реєстрації права власності на майновий пай державна реєстрація права власності за попереднім правонабувачем НЕ є обов’язковою (Вінницький ААС № 802/3684/14-а від 04.03.2015)

Фабула судового акту: Підприємство звернулось до державного реєстратора із заявою про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме виробничий комплекс отриманий підприємством як майновий пай колишнього колективного сільгосппідприємства.

Однак, державним реєстратором вказану заяву залишено без задоволення на підставі того, що у порушення пункту 44 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності на таке майно за попереднім правонабувачем проведене не було, вартість майна вказана у свідоцтвах про право власності та акті приймання-передавання суттєво різниться, у свідоцтва про право власності не вказано адресу, за якою нерухоме майно знаходиться, а також у свідоцтві про право власності на майно не зазначено відсоток майна.

Не погодившись з таким рішенням, підприємство звернулось до адміністративного суду, постановою якого дії держреєстратора визнано законними.

Натомість з таким висновком не погодився апеляційний адміністративний суд, який у своїй постанові про скасування рішення місцевого суду та задоволення позовних вимог вказав наступне.

Положеннями ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У даному випадку державний реєстратор, відмовляючи у державній реєстрації права власності, керувався п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», через те , що подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Однак, висновок державного реєстратора про невідповідність наданих документів вимогам Закону не заслуговують на увагу оскільки постановою Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» № 177 від 28 лютого 2001 року затверджений зразок свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) який не передбачає відомості про технічні характеристики нерухомого майна, та його адреси. Тому, для ідентифікації об'єктів нерухомого майна, відповідно до картки прийому заяви позивачем надано технічний паспорт на майновий комплекс із зазначенням адреси, виданий БТІ.

Водночас розбіжність вартості майна, яка вказана у свідоцтві про право власності на акті приймання-передавання майна жодним чином не перешкоджає ідентифікувати об'єкти нерухомості для їх реєстрації, а тому зазначена відповідачем підстава є неправомірною.

Окрім цього посилання державного реєстратора на п. 44 Порядку та твердження про те, що для реєстрації прав позивача необхідно щоб майно було зареєстровано за попереднім правонабувачем є помилковими, оскільки реєстрації підлягало виділене в натурі розпайоване майно під час реформування аграрного сектору економіки.

Аналізуйте судовий акт: ВАСУ: Спори щодо скасування держреєстрації права власності на майно, які виникають у зв'язку із невиконанням договірних зобов'язань не є публічно-правовими (№ 826/11931/16 від 11 .04.2017)

ВАСУ: Перевірка держреєстратором правовстановлюючих документів є його обов'язком і його не виконання тягне за собою визнання незаконними його дій (справа № К/800/522/17 від 12.07.2017)