Суд не може визнати особу винною в діяннях, в яких вона не обвинувачувалася (справа №454/247/23)

Визнавши особу винуватим у вчиненні злочину, що йому не інкримінувався, а також установивши іншу мету вчинення проступку, місцевий суд порушив вимоги процесуального закону.

На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, скасовуючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №454/247/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115861658).

У цій справі особу визнано винуватим та засуджено за ч.1 ст.358 КК — до штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 тис. грн.); ч. 4 ст. 358 КК— до обмеження волі на строк один рік. Від відбування покарання у виді обмеження волі звільнено з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік.

Встановлено, що засуджений під час проходження прикордонного контролю використав завідомо підроблені документи — тимчасове посвідчення військовозобов`язаного, надавши їх працівнику ДПСУ.

Місцевий суд здійснив судовий розгляд у спрощеному порядку, за результатом якого дійшов висновку про доведеність винуватості особи у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальному акті, і правильність юридичної кваліфікації цих дій за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК.

Разом з тим, засудив особу за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК. Тобто, зокрема, за кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.358 КК, яке не було йому інкриміновано та у вчиненні якого він не визнавав себе винуватим.

Згадайте новину: Винятки з концепції «плодів отруєного дерева»: застосування у судовій практиці

Крім того, як зазначалося вище, орган досудового розслідування обвинувачував особу у використанні завідомо підробленого документа з метою перетину кордону. Водночас місцевий суд дійшов висновку, що це правопорушення він вчинив з метою «уникнення від призову на військову службу за загальною мобілізацією у зв’язку з введенням на території України воєнного стану, будучи особою, яка підлягає загальній мобілізації».

Своєю чергою, ККС констатував, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження. Адже норми КПК не містять обмежень щодо оскарження кримінально-правової кваліфікації діяння, допущеного судом істотного порушення кримінального процесуального закону, зокрема й у тих провадженнях, в яких судовий розгляд здійснений у спрощеному провадженні.