Стаття 124 КУпАП: коли ДТП уже цифрова, а процес залишається аналоговим

Є категорії судових справ, у яких проблема полягає не стільки у складності закону, скільки у тому, що життя вже змінилося, а процесуальний закон – ще ні. На мою думку, саме такою категорією сьогодні є значна частина справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124 КУпАП. Дорожньо-транспортна пригода сьогодні може бути зафіксована одночасно відеореєстратором, камерою магазину, камерою дорожнього спостереження, телефоном очевидця, системою відеоспостереження автомобіля. За секунди до зіткнення ми іноді маємо десятки кадрів, з яких потенційно можна визначити траєкторію автомобіля, момент виникнення небезпеки, швидкість і навіть взаємне положення транспортних засобів.

Але коли цей цифровий матеріал потрапляє до суду, виникає парадокс.

Технології вже дозволяють відтворити ДТП із точністю до часток секунди, а процесуальний механізм не завжди дозволяє належним чином використати ці можливості. Саме це, на мою думку, є однією з ключових проблем сучасного провадження за статтею 124 КУпАП.

• Стаття 124 – це не просто «хто порушив Правила дорожнього руху»

На практиці іноді виникає спокуса побудувати дуже просту логіку: водій порушив Правила дорожнього руху – сталася ДТП – отже, його вина доведена за статтею 124 КУпАП. Але між першим і третім твердженням є ще одне, принципово важливе питання: чи перебуває це порушення у причинному зв’язку з ДТП?

Саме тут починається справжня судова робота. Наприклад, водій міг формально порушити певну вимогу ПДР. Але якщо небезпечна ситуація виникла раптово внаслідок дій іншого учасника руху і водій уже не мав технічної можливості уникнути зіткнення, самого факту порушення недостатньо для висновку про наявність складу правопорушення. Автотехнічна експертиза якраз і покликана досліджувати механізм ДТП, дії учасників, дорожню обстановку та їх технічні можливості. Тому я б сформулював головне питання суду у таких справах не як:

«Хто порушив ПДР?» а значно точніше:

«Чи було це порушення причиною ДТП і чи мав водій технічну можливість її уникнути?» Це дві різні речі. І саме їх змішування породжує значну частину помилок.

• Експертиза потрібна не завжди. Але коли вона потрібна – суд не може замінити експерта

У практиці довгий час існував інший стереотип: якщо сталася ДТП, судово-автотехнічна експертиза є обов’язковою. Це також неправильний підхід. Експертний висновок не має наперед установленої сили, а обставини ДТП можуть бути встановлені сукупністю інших належних, допустимих і достовірних доказів. Отже, питання не в тому, чи є в матеріалах експертиза.

Питання в тому, чи достатньо доказів для встановлення всіх елементів складу правопорушення. І тут виникає інша проблема. Якщо для відповіді на питання про причинний зв’язок необхідні спеціальні знання, суд не може самостійно перетворитися на автотехніка. Суд має оцінити докази.

Експерт – застосувати спеціальні знання. Це різні функції.

• Найцінніший доказ ДТП сьогодні часто лежить у файлі MP4

Ще десять-п’ятнадцять років тому основними матеріалами ДТП були схема, протокол, фотографії, сліди гальмування та пояснення водіїв. Сьогодні до цього додався цифровий світ. Іноді відеозапис містить більше інформації, ніж усі письмові пояснення разом. Але тут виникає цікава професійна проблема.