Справедливий розмір застави – практичні рекомендації захиснику під час обрання запобіжного заходу його клієнту

Після створення спеціальних антикорупційних органів у суспільстві сформувався чіткий запит на швидке та жорстке правосуддя. Водночас проведення розслідування та розгляд справи в суді об’єктивно є важким та довготривалим процесом.

Тому на практиці адвокати часто стикаються із ситуацією, коли сторона обвинувачення просить суд призначити заставу у сумі, яка є заздалегідь непомірною для підозрюваного.

Дійсно, прагнучи справедливості, громадськість сприймає факт величезної застави або арешт усіх активів підозрюваного як уже реалізоване показання.

У зв’язку з цим судді під час обрання запобіжного заходу у резонансних справах нерідко визначають заставу в основному на підставі таких критеріїв, як розмір збитків, кваліфікація правопорушення та передбачене за нього покарання. У судовій практиці трапляються навіть випадки, коли сума застави дублює розмір збитків.

Це не відповідає букві та духу закону, оскільки

критерії, які застосовуються для призначення покарання, не завжди та не повною мірою є релевантними для обрання запобіжного заходу.

Призначити заставу — це не покарати підозрюваного, а всього лиш забезпечити виконання покладених на нього обов’язків. Слідчий суддя має лише переконатися, що застава здатна примусити підозрюваного не шкодити розслідуванню та з’явитися в засідання.

Читайте статтю: Заміна заставодавця у кримінальному провадженні: процесуальний закон vs судова практика

Отже, детальніше про те, яким чином суд має обирати запобіжний захід та визначати суму застави.

Насамперед суд застосовує заставу, якщо прокурор доведе, що існують:

1) обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення;

2) ризики перешкоджання розслідуванню, яким слід запобігти (переховування від слідства, знищення доказів, вплив на свідків).