Коли людина приходить до поліції та суду з документально підтвердженим фактом злочину, і суд повертає скаргу на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань назад - це не процесуальна помилка. Це вирок системі.
Справа 757/17645/26-к. Звичайна «303». Але сама ухвала зовсім незвичайна.
Спочатку - поліція. За добу.
Уявіть, що раптово невідомі вам надсилають вимогу про сплату грошей. До вимоги додано документ, який видається за офіційну довіреність. Ви проводите незалежну перевірку і встановлюєте, що документ підроблений. Математично. Незаперечно. Мало того, сама вимога надіслана ще до того як ця довіреність взагалі існувала. Тобто людина, яка вимагала від вас гроші, на момент відправлення вимоги не мала жодних повноважень і чудово це знала.
Ви йдете до поліції. Подаєте заяву з усіма доказами. І що отримуєте у відповідь?
За одну добу слідчий відділ встановлює, - «... у викладених обставинах відсутні дані, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення...». До ЄРДР, ясна річ, нічого не вноситься. Справа перекваліфікована як «звернення громадян» і урочисто похована під Законом України «Про звернення громадян» - тим самим, яким оскаржуються черги в ЖКП і графік вивезення сміття.
Двадцять чотири години. Саме стільки знадобилося, щоб закрити справу про підроблені документи і вимагання. Для порівняння, стаття 214 КПК України дає слідчому ті ж двадцять чотири години не на закриття справи, а на її відкриття. Обов'язок внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань виникає автоматично, з самого факту отримання заяви, без будь-якої попередньої оцінки «чи є злочин чи ні». Оцінювати починають потім, у межах розпочатого провадження. Це не тонкощі юридичної доктрини - це абетка, перша сторінка підручника з кримінального процесу. Але навіщо читати підручник, якщо результат наперед відомий?
Тоді - суд. І тут стає зовсім цікаво.
Людина не змирилася і звертається до суду оскаржувати бездіяльність поліції в порядку судового контролю, який КПК якраз і передбачає для таких випадків (звичайна «303»).
Механізм простий і давно відпрацьований - слідчий суддя перевіряє, чи справді орган порушив закон не відкривши провадження, та чи заява до правоохоронного органу є заявою про кримінальне правопорушення, а не пропозиція чи зауваження. Якщо так - зобов'язує відкрити.
1 квітня 2026 року слідча суддя Печерського районного суду міста Києва Єрмічова Віта Валентинівна постановила ухвалу у справі №757/17645/26-к. І ця ухвала заслуговує на те, щоб її розібрати буквально абзац за абзацом. Бо рідко трапляється документ, в якому кожен рядок задає питань більше, ніж дає відповідей.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.