Спадкування права постійного користування землею: чи є перспектива?

Судячи із дописів в соцмережах, спілкування із клієнтами, близькими та знайомими, існує низка правових питань, в яких розбираються майже всі. Однією із таких тем є спадкування та правонаступництво – перехід прав та обов’язків від одного суб’єкта до іншого. Адже мало знайдеться тих, хто не знає, у який строк спадкоємцеві потрібно заяву нотаріусу подавати або якими документами оформляється передача майна в процесі реорганізації юридичної особи. Але і в цій темі існує чимало нюансів, про які знають лише окремі фахівці. Багато тут і колізій, стосовно яких ведуться постійні суперечки, в тому числі і в судових інстанціях. Сьогоднішній матеріал присвячений одному із таких питань, а саме - чи переходить право постійного користування до правонаступника фізичної особи.

Деякі юридичні нюанси спадкування

Спадкування – це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Тобто не майна чи речей, а саме прав і обов’язків (ст. 1216 ЦКУ (Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV)). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, яким є день смерті, і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).

Поняття права постійного користування земельною ділянкою вміщене у ч. 1 ст. 92 ЗКУ ( Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III). Ним є право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Іншими словами, постійний землекористувач може безстроково володіти земельною ділянкою (впливати на неї відповідно до свого інтересу), а також користуватися нею (отримувати її корисні властивості для задоволення власних потреб).

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону про держреєстрацію прав (Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV) право постійного користування земельною ділянкою є речовим правом на нерухоме майно, яке є похідним від права власності. Таке право підлягає державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації (якщо воно оформлене після 01.01.2013). Право постійного користування земельною ділянкою, що виникло до вказаної дати, визнається дійсним за наявності однієї з таких умов:

• його реєстрація була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення;

на момент виникнення такого права діяло законодавство, що не передбачало його обов’язкової реєстрації.

У ст. 1219 ЦКУ міститься перелік прав та обов’язків, які не входять до складу спадщини. Це:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;