Скасування Порядку підвищення кваліфікації адвокатів

Колись Рудофль Єринг написав чудову книжку "Боротьба за право", керуючись його натхненням мною оскаржено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів. Адже далі, якщо не боротися, Вища школа адвокатури, з бенефеціаром Лідією Ізовітовою й іншими, почне приймати в адвокатів щорічний екзамен: підвищив кваліфікацію чи ні? А Ви самі знаєте що таке в Україні непрозорий екзамен. Це стійло!

Тепер до банальності. Пропоную всім Колегам адвокатам приєднатися до мого позову, справа №320/36928/24, в Київському окружному адміністративному суді щодо скасування Порядку підвищення кваліфікації адвокатів. Поов, його мотивувальна частина, викладено нижче дослівно.

"Правовий порядок в Україні будується на тих засадах, що згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, інші суб’єкти делегованих владних повноважень можуть діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Хоча за Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатура в Україні є незалежна, недержавна інституція. Однак у випадку, якщо органи адвокатського самоврядування, до яких відноситься й Національна асоціація адвокатів України та Рада адвокатів України, діють на підставі делегованих законом владних повноважень, така діяльність (рішення), мають відповідати основоположній засаді діяльності державних органів – законності.

Викладене мною корелює з тим, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України). Виключно законами визначаються основні обов’язки особи(п. 1 ст. 92 Конституції), засади організації та діяльності адвокатури (п. 14 ст. 92 Конституції), діяння, які є дисциплінарним правопорушенням, і відповідальність за них (п. 22 ст. 92 Конституції). Враховуючи, що рішення Ради адвокатів України №63 від 03.07.2021 та затверджений ним Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України визначають порядок організації та діяльності адвокатури, покладають на адвокатів обов’язки та визначають склад дисциплінарного проступку, у випадку їх невиконання, оскаржуваний мною нормативно-правовий акт має прийматися виключно на підставі закону.

Однак, приймаючи рішення №63 від 03.07.2021 та затвердивши Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, Рада адвокатів України вийшла за межі визначеної законом її компетенції та, крім того, визначила порядок, не передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», незаконно поклавши на адвокатів додаткові, не визначені законом, обов’язки перед Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України (далі – Третьою особою).

Так, згідно ч. 3 ст. 3 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування. При цьому Тлумачний словник української мови під словом «забезпеченням» розуміє сприяння, створення умов тощо.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не визначає форми та способи, в які адвокат має підвищувати свій професійний і науковий рівень, кваліфікацію та знання.

Зокрема, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» містить вичерпний перелік повноважень Ради адвокатів України (ч. 4 ст. 55) і не наділяє Раду адвокатів України як орган Відповідача повноваженнями визначати форми та способи підвищення адвокатом свого професійного рівня, не покладає на Раду адвокатів України компетенцією затверджувати порядок підвищення адвокатом кваліфікації тощо.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» взагалі не містить положень, які б передбачали існування в правовому полі України Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України та Експертної ради Національної асоціації адвокатів України як органу акредитації.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визнає незалежність адвоката та законність діяльності адвокатського самоврядування основними принципами функціонування адвокатури в Україні. Відповідно, саме на адвоката як незалежну особу закон покладає обов’язок самостійно дбати про свій професійний рівень, слідкувати за змінами законодавства, бути компетентним у відносинах з клієнтом і судом тощо.