Світ різноманітний: у кожній країні свої правові норми, звичаї та підходи до оформлення шлюбу. Те, що є звичним і законним за кордоном, у нас може бути перепоною для укладення шлюбу.
Міністерство юстиції України розповідає, що саме тому після одруження за межами нашої країни перед подружжям, які в подальшому планують пов’язати своє життя з Україною, постає важливе запитання: чи визнається такий шлюб в Україні? Адже від цього залежить, чи матимуть вони як подружжя права та гарантії, які встановлені українським законодавством.
Правова основа
Згідно зі ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні.
Статтею 38 СКУ визначено, що підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених ст. 22, 24 – 26 СКУ.
Вимоги, встановлені Кодексом
Поняття шлюбу. Шлюб – це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (ст. 21 СКУ).
Шлюбний вік.
Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років (ст. 22 СКУ).
Добровільність шлюбу. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені ст. 38-40 цього Кодексу (ст. 24 СКУ).
Одношлюбність. Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Вони мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу (ст. 25 СКУ).