Що з обмеженнями стосовно кількості днів щорічної основної відпустки під час війни?
Справді, під час дії воєнного стану питання надання відпусток регулює ст. 12 Закону № 2136. Вона говорить таке.
У період дії воєнного стану надання працівникові щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Отже, одразу і відповідаємо: обов’язку для роботодавців не відпускати працівників у щорічні основні відпустки наразі немає!
А от право не відпускати у щорічну основну відпустку більш як на 24 дні на рік у роботодавця є! Проте зароблені, але не використані дні такої відпустки не пропадуть!
По-перше, якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
По-друге, абсолютно так само, як і раніше, у разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачують грошову компенсацію відповідно до статті 24 Закону України "Про відпустки".
Що ж до решти правил надання щорічної основної відпустки, то їх ніхто не скасовував, і ці відпустки надають і оформлюють так само, як і раніше.
Дехто може сказати: зачекайте, а як же норми ст. 7 Закону № 2136?
Справді, у період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин роботодавець визначає самостійно. Бо зрозуміло, що якщо підприємство розташоване на тимчасово окупованій території або в зоні бойових дій, про оформлення документів згадують в останню чергу.
Проте навіть воєнний стан не звільняє роботодавця від обов’язку забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.