Щодо припинення права на частку в спільному майні за вимогою інших співвласників за рішенням суду

Відповідно до ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

З аналізу положень ст. 365 ЦК України та судової практики можна прийти до висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених п.п.1-3 ч.1 ст. 365 ЦК України підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні спорів про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Вказаний правовий висновок міститься у: Постанові Верховного Суду України від 23.11.2016р. у справі №357/11232/14-ц; Постанові Верховного Суду України від 15.07.2016р. у справі №6-1599ц16; Постанові Верховного Суду України від 02.07.2014р. у справі №6-68цс14 та ін.

Водночас, при визначенні судом розміру грошової компенсації, яка підлягає стягненню з однієї сторони на користь іншої, необхідно враховувати роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені в абз.3, 4 п.6 постанови «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04.10.1991р. №7 (далі – ППВСУ №7), відповідно до якого розмір такої грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Крім того, згідно з абз. 5 п.6 ППВСУ №7, в окремих випадках суд може, враховуючи конкретні обставини справи, і при відсутності згоди власника, що виділяється, зобов'язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію за належну частку з обов'язковим наведенням відповідних мотивів. Зокрема, це може мати місце, якщо частка у спільній власності на будинок є незначною й не може бути виділена в натурі чи за особливими обставинами сумісне користування ним неможливе, а власник в будинку не проживає і забезпечений іншою жилою площею.

Розглянемо кожну з передбачених п.п.1-4 ч.1 ст. 365 ЦК України підстав окремо.