Що таке судовий контроль за виконанням рішення та як ним скористатись

Чи дійсно судове рішення гарантує відновлення порушених прав?

Основний Закон нашої держави чітко встановлює, що судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України, і навіть вказує, що суди не тільки здійснюють правосуддя, а й контролюють виконання судових рішень. Однак на практиці задекларований у Конституції судовий контроль так і не став механізмом, що гарантує повне та своєчасне виконання судових рішень.

Особливо актуальним це питання постає у рамках адміністративного судочинства, адже у таких справах однією зі сторін спору є суб’єкт владних повноважень. Він апріорі повинен діяти у повній відповідності з чинним законодавством, та «не так сталося, як гадалося». Виявляється, суб’єкти владних повноважень ухиляються від виконання рішень суду не рідше недобросовісних громадян чи підприємств.

Аналізуйте судовий акт: Ініціювання судового контролю щодо виконання суб'єктом владних повноважень постанови суду може здійснюватись в будь-який час після її оголошення, при цьому нова адміністративна справа судом не порушується (судовий контроль ст. 267 КАС УКраїни)

Законодавці намагаються вирішувати проблему невиконання судових рішень різними способами. Одним із них у царині адміністративного судочинства стало впровадження інституту судового контролю безпосередньо у Кодексі адміністративного судочинства (далі – КАС). Наявність такої норми у процесуальному законі є позитивним фактором, адже має стати прямою передумовою реального застосування положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема права на справедливий суд. Більше того, у рамках адміністративного судочинства наявність функції контролю за виконанням рішення забезпечує дієвість захисту інтересів суб’єкта, який не наділений владними повноваженнями.

Читайте статтю: Які труднощі виникають під час застосування інституту судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі?

Наразі КАС (у ст. 267) визначає фактично три способи судового контролю, а саме:

1) зобов’язання суб’єкта владних пов­новажень (далі – СВП) надати звіт про виконання судового рішення;

2) накладення штрафу за невиконання судового рішення;

3) визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності СВП-відповідача на виконання такої постанови суду або порушення підтверджених нею прав позивача.