Що потрібно адвокату для успішного збирання доказів захисту? Як виявити процесуальні помилки? Як діяти адвокату визнання даних НСРД недопустимими?

Що потрібно адвокату для успішного збирання доказів захисту?

Як ефективно зібрати докази? Цікаво дізнатися, як виявити помилки слідчого та прокурора, щоб в суді визнати отримані під час НСРД дані недопустимими?

Ефективний збір доказів починається з роботи адвоката над справою, тому професіоналізм адвоката, чітке розуміння норм КПК, та навіть, інструкції з проведення НСРД, є важливими для успішного збирання доказів захисту та при виявленні процесуальних помилок, недбалості та зловживань слідчого та прокурора. Для чого? Щоб вже потім, при розгляді справи в суді, визнати отримані під час НСРД дані недопустимими, такими, що отримані з порушенням порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно зі статтею 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність або відсутність фактів і обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню.

Разом із тим підкреслимо, що нам необхідно чітко розмежовувати поняття «докази» і «джерела доказів». Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи та висновки експертів, про це чітко зазначає частина друга статті 84 КПК. Таким чином, доказами є тільки фактичні дані, тобто ті дані, які містяться в джерелах доказів.

Адвокат є вільним у засобах і методах збору доказів, тому тут можна провести аналогію з принципом диспозитивності, який є однією з загальних засад кримінального провадження згідно пункту 19 частини першої статті 7 КПК.

Принцип диспозитивності (від латинського dispositivus — той що розпоряджається), це принцип, згідно з яким сторони в процесі вільно розпоряджаються своїми процесуальними правами, наприклад, представляти чи не представляти доказ, подавати чи не подавати клопотання тощо.

Стаття 26 КПК конкретизує принцип диспозитивності в кримінальному процесі таким чином: сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Зверніть увагу, у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Стаття 93 КПК України передбачає, що сторона захисту здійснює збір доказів шляхом витребування та отримання речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних та допустимих доказів. Таким чином, законодавство не забороняє адвокату право проводити власне адвокатське розслідування саме шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних та допустимих доказів.

Питання роботи приватних детективів та відповідних розслідувань в Україні на даний час не достатьо чітко врегульовано. З одного боку, можливість скористатися таким право перебільшена, але з іншого — ніхто не забороняє адвокату звертатися до приватного детектива. Інше питання, ким буде детектив у процесі, який буде ого процесуальний статус у суді? Як адвокату легалізувати отримані детективом дані?

Потужним «інструментом» при зборі доказів можуть бути і журналісти. Відомо, що не тільки наше законодавство, зазвичай закони країн розвинутої демократії надають журналістам професійні права, а іноді і більший захист, для реалізації цих прав, ніж надають адвокату. Тож звернення до журналістів, у деяких випадках, може призвести до більш ефективного збирання доказів.

Чи пам'ятаємо ми, що прокурор, слідчий зобов'язані згідно частини другої статті 9 КПК України виявити як ті обставини що викривають підозрюваного, так і ті, що виправдовують підозрюваного? На нашу думку, варто це завжди згадувати і оскаржувати ще на стадії досудового розслідування. Це можуть бути скарги, наприклад, на триваючу бездіяльність слідчого, прокурора, яка виявляється у невиявленні (навіть за письмовими клопотаннями “підказками” захисника – адвоката слідчому чи прокурору) обставин, що виправдовують підозрюваного. І ця бездіяльність, на нашу думку, може бути предметом розгляду під час підготовчого судового засідання згідно частини другої статті 303 КПК України.