ЩО НЕОБХІДНО ЗНАТИ ПРО НЕУСТОЙКУ

Неустойка – це один із видів забезпечення виконання зобов’язань, що застосовується у випадках будь-яких порушень. Іншими словами неустойка – це вид відповідальності в договірних відносинах.

Цивільним законодавством передбачено застосування неустойки у вигляді: штрафу, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання та пені, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання зобов’язання.

Проте, незважаючи на те, що начебто є різниця в обчисленнях між пенею та штрафом, вони вважаються одним видом юридичної відповідальності.

Відповідно до статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Правову позицію щодо заборони використання одночасно штрафу та пені сформульовано у Постанові ВСУ від 11 жовтня 2017 року у справі №347/1910/15-ц «відповідно до ст.549 ЦК штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення — строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена ВСУ у постанові від 21 жовтня 2015 №6-2003цс15.

Частиною другою статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Правову позицію щодо строку, в межах якого можливе стягнення неустойки (пені, штрафу) ВСУ висловлювався у справі № 6-474цс16 від 18 травня 2016 р: «Аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою».

Аналогічна правова позиція міститься в постановах ВСУ від 08 червня 2016 року у справі № 6-3006цс15 та від 25 травня 2016 року у справі № 6-1138цс15.

Заслуговує уваги також порядок нарахування та розмір неустойки, оскільки з одного боку вона має відповідати інтересам кредитора, а з іншого стимулювати боржника до своєчасного виконання зобов’язання при цьому не бути для нього непід’ємним тягарем.

Розмір неустойки може бути встановлений законом або узгоджений сторонами в договорі.