Ручний контроль та презумпція вини. Що з Податковою і чому влада не хоче її реформувати?

Тисячу років тому на місці сучасної Львівської площі стояла Західна брама, через яку київські князі зі своїми дружинами йшли походами на навколишні землі для збору данини. Зараз це майже центр столиці, над яким височіє 24-поверхова будівля центрального апарату Державної податкової служби (ДПС).

Історія податкових відносин між державою та громадянами настільки ж стара, як і місцевість, де розташовується штаб-квартира ДПС. Ці стосунки ніколи не були простими. Чого лиш вартує вбивство князя Ігоря, який зайвий раз хотів стягнути данину з древлян. Сучасні відносини між платниками податків і тими, хто їх збирає, залишаються ворожими, хоча й обходяться без кровопролиття.

У 2023 році підприємці найчастіше скаржилися Раді бізнес-омбудсмена на податкові проблеми. Особливо болючими для них є блокування податкових накладних з ПДВ та повернення перевірок. Останні в очах бізнесу перетворилися ледь не на каральний інструмент та спосіб стягнення "корупційної данини".

Наприкінці 2023 року уряд спробував виправити цю ситуацію. У схваленій ним Національній стратегії доходів одним з перших кроків майбутньої реформи вказано "повернення довіри до податкових органів". Той же документ передбачає підвищення низки податків та надання ДПС доступу до банківської інформації.

Щоправда, майже через пів року з моменту схвалення стратегії влада не зробила жодного кроку в напрямку перезавантаження податкових відносин. Ба більше, у ДПС формально відсутня людина, яка б отримала мандат на запровадження змін: служба вже третій рік працює без повноцінного голови. Чому відносини між податковою та бізнесом можуть суттєво погіршитися і чи можна цьому запобігти?

Податкові перевірки

Переважна більшість скарг бізнесу на діяльність ДПС стосується блокування податкових накладних з ПДВ та перевірок. Останні, на думку підприємців, перетворилися на фіскально-каральний інструмент держави, про що, зокрема, недавно повідомила Рада бізнес-омбудсмена (РБО).

Перевірки задумувалися як інструмент для виявлення порушень законодавства. Якщо підприємець допустив порушення, то податківець складає акт і донараховує податок та/або штраф. Якщо ж порушення відсутні, про це видається довідка.

Однак другий варіант майже не зустрічається. Частка перевірок, за підсумками яких у бізнесу знаходять порушення, помітно зростає. У 2020 році складанням актів закінчувалися 53,2% позапланових документальних перевірок, у 2023 році – 75,1%. Для фактичних та планових перевірок цей показник сягав 90%.

Вказані цифри свідчать не стільки про те, що українські підприємці стали частіше порушувати законодавство, скільки про те, що податківці намагаються знайти порушення за будь-яку ціну, відзначають у Раді бізнес-омбудсмена.

"У випадку відсутності порушень представники бізнесу повідомили, що стикалися з проханнями контролерів самостійно надати хоча б якісь дрібні порушення, щоб здійснити донарахування, позаяк закінчити перевірку без донарахувань або штрафів не можна", – ідеться в дослідженні РБО.