Розумні строки КПК – лебідь, щука і рак…

Нещодавно у правничому середовищі виникла дискусія з приводу того як виконувати Ухвалу слідчого судді, який відмовив у продовженні процесуального строку прокурору за правилами ст 295-1 КПК з обставин недоведенності належного повідомлення про підозру спеціальному суб’єкту – адвокату. Слід врахувати той факт, що через рік активного слідства, опанувавши зміст ухвали слідчого судді, прокурор вирішив повідомити про підозру адвокату втретє, бо, кажуть прокурор також любить Трійцю. При цьому, залучає до процесуальної дії начальника ЖЕКу, а той – двірника по ієрархії «процесуальних виконавців». І з цим погоджується столичний слідчий суддя. Але це тема окремої дискусії.

Читайте статтю: Повідомлення про підозру: коли не до сміху

Дозволю собі деякі посилання. Так, норми ст. 28 КПК України встановлюють, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор.

Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. При цьому, з урахуванням можливого продовження строку, загальний строк досудового розслідування згідно з ч. 2 ст. 219 КПК України не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину. Тобто, ця стаття і визначає розумність строків досудового розслідування із урахуванням об’єктивних обставин, які впливають на тривалість цього строку.

Читайте статтю: Оскарження повідомлення про підозру: перша судова практика

Ст. 295-1 КПК передбачає порядок судового контролю щодо продовження строків досудового розслідування.

А ось тут, яка кажуть, собака і порилась. Зацитую окремі частини цієї статті.

4. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру у разі його протиправності та необґрунтованості.

5. Крім підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, якщо слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об’єктивних причин, а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.

7. У разі відмови слідчим суддею у продовженні строку досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, зобов’язаний протягом п’яти днів здійснити одну з дій, передбачених частиною другою статті 283 цього Кодексу.

Читайте статтю: «Обґрунтована підозра»: непізнаний феномен українського кримінального процесу