Роз’яснення рішення суду – це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності та викладенні у більш зрозумілій формі (ВСУ від 13 липня 2016 року у справі № 21-452iп16)

Фабула судового акту: Процесуальна можливість учасника справи звернутись до суду із заявою для роз’яснення ухваленого рішення передбачена процесуальними кодексами вже давно, проте на практиці будь-якої користі від такої дії заявник не отримував. Зазвичай суд банально переписував судове рішення и видавав документ під назвою «роз’яснення рішення». Останнім часом суди взагалі почали відмовляти у роз’ясненні рішення суду за типовим формулюванням типу, «заявник ставить питання про порядок виконання рішення, а саме рішення є чітким і зрозумілим».

Суди всіх рівнів безперечно іноді ухвалюють незрозумілі рішення, в першу чергу з точки зору порядку їх виконання, і такі рішення не вирішують спору між сторонами, оскільки навіть переможець у суді не знає, яким чином далі діяти. Такі ситуації часто трапляються у спорах із органами влади або при визнанні договорі недійсними.

У цій справі платник податку, який начебто частково виграв бюджетне відшкодування ПДВ звернувся аж до ВСУ із заявою про роз’яснення судового акту. ВСУ відмовив йому у роз’ясненні і підкреслив, що рішення суду може бути роз’яснено у разі, якщо без такого роз’яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз’яснення рішення суду – це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Залишається риторичне питання: який суддя і з якого переляку визнає, що ухвалене ним рішення має недоліки, є неясним і має бути викладене у більш зрозумілій формі?

Аналізуйте судовий акт: Не допускається обєднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом (ВСУ від 7 вересня 2016р. у справі № 6-1593цс16)

Підвідомчість: спір фізичної особи з державним реєстратором прав на нерухоме майно розглядається за правилами цивільного судочинства (СПІЛЬНЕ ЗАСІДАННЯ ТРЬОХ ПАЛАТ ВСУ у справі № 21 -41а16 від 14 червня 2016р.)

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ