РіШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів: Ізмайлової Т.Л., Мартинюка В.І.,
Наумчука М.І., Остапчука Д.О.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 лютого 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із указаним позовом. Зазначав, що 10 лютого 2012 року приблизно о 9 год 30 хв. відповідач, керуючи автомобілем «Seat Toledo» д/н НОМЕР_1, на Харківській площі м. Києва не дотримався безпечної дистанції, порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху, здійснив зіткнення з автомобілем «Skoda Fabia Classik» д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5, внаслідок чого цей автомобіль зіткнувся з автомобілем «Mersedes-Benz Vito» д/н НОМЕР_3 під керуванням позивача, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 5 березня 2012 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпПА та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Відповідно до калькуляції вартості відновлювального ремонту від 6 квітня 2012 року № 7031 наданого ЗАТ УППЗ «Експерт-Сервіс» вартість ремонту автомобіля позивача складає 19 819 грн 50 коп. Крім того, позивач зазначав, що неодноразово їздив у експертну установу, страхову компанію витрачаючи на це грошові кошти, загальна сума яких складає 500 грн. Оскільки транспортний засіб відповідача, у розумінні п. 1.7. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 № 1961-IV являвся забезпеченим транспортним засобом, позивач 13 лютого 2012 звернувся до ІІрАТ «АСК «Інтер Транс Поліс» із заявою здійснити виплату страхового відшкодування, однак у його виплаті йому було відмовлено. Посилаючись на те, що у зв'язку з пошкодженням автомобіля останньому була завдана майнова та моральна шкода, оскільки йому довелося самостійно шукати гроші на ремонт автомобіля, порушився звичайний спосіб життя, просив задовольнити позов.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 20 лютого 2014 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальні збитки, які складаються з вартості відновлювального ремонту у розмірі 19 819 грн 50 коп., витрати на відвідування експертної установи та страхової компанії у розмірі 500 грн, 800 грн витрат на правову допомогу, моральну шкоду у розмірі 10 000 грн та 311 грн 50 коп судового збору.
ОСОБА_4 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами встановлено, що 10 лютого 2012 року приблизно о 9 год 30 хв водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Seat Toledo» д/н НОМЕР_1 на Харківській площі м. Києва здійснив зіткнення з автомобілем «Skoda Fabia Сlassik» д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5, внаслідок чого цей автомобіль зіткнувся з автомобілем «Mersedes-Benz Vito» д/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 5 березня 2012 року у справі № 3-1822/2012 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Із змісту довідки ВДАІ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві та протоколу огляду колісного транспортного засобу від 4 квітня 2012 року ЗАТ УППЗ «Експерт-Сервіс» вбачається, що діями відповідача спричинено механічні пошкодження заднього бампера та кришки багажника автомобіля позивача.
Відповідно до калькуляції вартості відновлювального ремонту від 6 квітня 2012 року № 7031, наданого ЗАТ УППЗ «Експерт-Сервіс», вартість ремонту складає 19 819 грн 50 коп.
З матеріалів справи вбачається, що згідно полісу № АА 2015541 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідальність відповідача була застрахована ЗАТ «АСК «Інтер Транс Поліс».
Відповідно до статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року N 1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.
Задовольняючи позов про стягнення з ОСОБА_4 майнової шкоди суди вказаних обставин справ та норм права не врахували, не звернули уваги на те, що відповідальність відповідача була застрахована.
Право потерпілого вимагати відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, виникає лише у випадках, коли страховик має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду з підстав передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», або ж у разі недостатності страхової виплати (ст. 1194 ЦК України). Обставин, які свідчили про наявність таких підстав, у судових рішеннях не наведено.
Що стосується вирішення судами питання щодо стягнення витрат на правовому допомогу, то виходячи із змісту ст. ст. 56, 84 ЦПК України ці витрати мають бути пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які допускаються до участі в розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у розгляді справи.
З матеріалів справи вбачається, що 26 вересня 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 укладено договір про надання правової допомоги. Відомості про те, що останній був допущений до участі в розгляді справи ухвалою суду як особа, що надає правову допомогу, відсутні. Квитанція про оплату ОСОБА_7 зазначених витрат у матеріалах справи відсутня.
Із журналу судових засідань вбачається, що ОСОБА_7 брав участь у справі як представник позивача, а не особа, яка надає правову допомогу.
За таких обставин у суду не було підстав стягувати з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу.
Виходячи з наведеного погодитися із судовими рішеннями в частині вирішення вимог про відшкодування майнової шкоди, стягнення витрат на правову допомогу неможливо, вони підлягають скасуванню.
Допущені судами при вирішенні спору порушення норм процесуального права (ст. ст. 10, 60, 179 ЦПК України) унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи в цій частині, тому справу в цій частині необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині щодо вирішення вимог про відшкодування моральної шкоди оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
При цьому колегія суддів, виходить із положень ст. 335 ЦПК України згідно яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Виходячи із обставин, якими обґрунтовувались вимоги про стягнення моральної шкоди, у страховика, в якого була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, за цих обставин обов'язку по відшкодуванню моральної шкоди не виникає.
Сервисы для юристов