РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Закропивного О.В., Лесько А.О.,
Червинської М.Є., Черненко В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий Вектор», третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп», про визнання договору недійсним, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий Вектор» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 23 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 2 липня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із указаним позовом, у якому з урахуванням уточнень просила визнати недійсним договір від 7 грудня 2007 року № 0019/005 про участь у будівництві об'єкта нерухомості на будівництво підземного паркінгу по АДРЕСА_1, укладений між нею та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничий Вектор» (далі - ТОВ «Виробничий Вектор»); зобов'язати ТОВ «Виробничий Вектор» відшкодувати їй збитки у подвійному розмірі в сумі 558 582 грн 52 коп. та моральну шкоду в розмірі 50 тис. грн.
В обґрунтування позову зазначала, що вказаний договір не відповідає вимогам законодавства та дійсним обставинам. Після підписання спірного договору їй стало відомо, що забудовником жилого комплексу по АДРЕСА_1 є Київське автотранспортне підприємство 13068. Оскільки ТОВ «Виробничий Вектор» не є забудовником житлового комплексу по АДРЕСА_1, то є неналежною стороною договору і не мало права підписувати договір на будівництво об'єкта нерухомості. Вважає, що договір був підписаний нею внаслідок обману зі сторони відповідача. Також зазначала, що випуск облігацій ТОВ «Виробничий Вектор» було проведено з грубим порушенням чинного законодавства. Внаслідок обманних дій ТОВ «Виробничий Вектор» їй спричинені збитки в розмірі 279 291 грн 26 коп., які вона просила стягнути в подвійному розмірі. Неправомірні дії відповідача призвели до того, що вона захворіла на онкологічне захворювання, у червні та вересні 2012 року перенесла дві операції та стала інвалідом II групи. У зв'язку з цим моральну шкоду вона оцінює в розмірі 50 тис. грн.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 23 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 2 липня 2014 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано недійсним договір від 7 грудня 2007 року № 0019/005 про участь у будівництві об'єкта нерухомості на будівництво підземного паркінгу за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Виробничий Вектор». Стягнуто з ТОВ «Виробничий Вектор» на користь ОСОБА_3 завдані збитки у сумі 279 291 грн 26 коп. та моральну шкоду у розмірі 20 тис. грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні решти позову ОСОБА_3 відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ «Виробничий Вектор», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення позову ОСОБА_3 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні її позову в повному обсязі.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно із ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що договір купівлі-продажу цінних паперів був укладений на виконання умов договору про участь у будівництві, внаслідок неправомірних дій ТОВ «Виробничий Вектор» позивачу були завдані збитки у розмірі 279 291 грн 26 коп. При цьому, апеляційний суд послався на норми ст. ст. 203, 215, 227 ЦК України. Також суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, оскільки через дії відповідача у ОСОБА_3. погіршився стан здоров'я тощо.
Проте повністю погодитися із такими висновками судів не можна.
Установлено, що 7 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Виробничий Вектор» укладено договір № 0019/005 про участь у будівництві об'єкта нерухомості на будівництво підземного паркінгу по АДРЕСА_1.
У вказаному договорі стороною як забудовника вказано ТОВ «Виробничий Вектор».
Земельна ділянка по АДРЕСА_1 згідно з рішенням Київської міської ради від 18 листопада 2004 року №713/2123 була відведена для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом Київському автотранспортному підприємству №13068.
11 квітня 2005 року згідно з вказаним рішенням між Київською міською Радою та КАТП 13068 було укладено договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 строком на 5 років.
26 жовтня 2006 року Київському автотранспортному підприємству №13068 було надано дозвіл №2230 - Сл/Т на виконання будівельних робіт з будівництва житлового комплексу з вбудовано прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_1.
Отже, забудовником житлового комплексу по АДРЕСА_1 є Київське автотранспортне підприємство №13068.
З урахуванням викладеного договір про участь у будівництві об'єкта нерухомості між ТОВ «Виробничий Вектор» та ОСОБА_3 підписано стороною ТОВ «Виробничий Вектор», яке не мало право на укладання такого договору, так як воно не є забудовником житлового комплексу по АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 277 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Стягнення збитків у подвійному розмірі не передбачено ст. 227 ЦК України.
Сервисы для юристов