РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 березня 2014 року м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Горелкіної Н.А., суддів: Євграфової Є.П.,Журавель В.І., Євтушенко О.І.,Ситнік О.М.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про застосування наслідків нікчемності правочину та стягнення збитків, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 28 серпня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 13 листопада 2013 року,
в с т а н о в и л а:
18 квітня 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом, у якому вказував, що 31 грудня 2010 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» (далі - ТОВ «Авто Просто») укладено угоду № 345879, згідно з якою він набував право на придбання легкового автомобіля ЗАЗ Ланос НОМЕР_1 вартістю 71 680 грн за умов належного виконання, передбачених угодою обов'язків щодо сплати щомісячних внесків та плати за отримання послуги від виконавця, відповідно до додатку до угоди № 1.
На виконання вказаної угоди, позивачем було сплачено 580 грн 48 коп. вступного внеску та 36 589 грн 04 коп. щомісячних платежів, а всього - 39 169 грн 52 коп.
Вважав, що відповідач у рамках створеної ним системи АвтоТак здійснює свою діяльність за схемою укладання договорів із споживачами, без вкладання власних коштів, що згідно з Законом України «Про захист прав споживачів» вважається нечесною підприємницькою практикою, діяльність якої заборонена, та у зв'язку з нікчемністю угоди просив застосувати наслідки, передбачені ЦК України, а саме, стягнути з відповідача на його користь все отримане за зазначеною угодою.
Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 28 серпня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 13 листопада 2013 року, позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Авто Просто» на користь ОСОБА_6 39 169 грн 52 коп., отримані за нікчемним правочином - угодою від 31 грудня 2010 року № 345879. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ТОВ «Авто Просто», посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути задоволена частково.
Задовольняючи позов, суди вважали, що угода суперечить положенням ст. ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів» унаслідок здійснення ТОВ «Авто Просто» нечесної підприємницької практики, яка є такою, що містить несправедливі умови, а тому угода підлягає визнанню недійсною із застосуванням правових наслідків недійсності правочину.
Із такими висновками судів погодися не можна з огляду на наступне.
За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Вказані вимоги судами не дотримано.
Встановлено, що 31 грудня 2010 року між ОСОБА_6 та ТОВ «Авто Просто» укладено угоду № 345879, предметом якої є надання учаснику послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля. Відповідно до статті 1 угоди вона укладається шляхом підписання сторонами угоди, додатку № 1 та додатку № 2, що є невід'ємними частинами угоди (а.с. 4).
Згідно з додатком № 1 до зазначеної угоди ОСОБА_6 отримав право на придбання автомобіля марки ЗАЗ Ланос НОМЕР_1 вартістю 71 760 грн (а.с. 5).
Відповідно до ст. 3 угоди відповідач зобов'язався забезпечити організацію та створення умов для придбання автомобілів учасниками програми АвтоТак, здійснення адміністративних процедур, необхідних для сплати та передачі автомобіля учаснику.
За статтею 5 угоди учасник зобов'язався виконувати зобов'язання, передбачені угодою, у порядку та строки, визначені угодою.
У статті 7 угоди визначено, що вона діє до моменту виконання обома сторонами всіх зобов'язань, передбачених угодою.
На виконання умов угоди позивачем на час виникнення спору сплачено 39 169 грн 52 коп. (а.с. 12−19).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1−3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до вимог ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» дає підстави для висновку, що поняття «пірамідальна схема» у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.
Таким чином, для кваліфікації «пірамідальної схеми» необхідна наявність усіх зазначених ознак. Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як «пірамідальної», тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.
Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.
У той самий час предметом угоди сторін, укладеної в рамках функціонування системи придбання автомобілів у групах АвтоТак, є надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним автомобіля.
Сервисы для юристов