Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 січня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Закропивного О.В., Лесько А.О.,
Червинської М.Є., Черненко В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, міського відділу державної виконавчої служби Кам'янець- Подільського міськрайонного управління юстиції, товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецреалізація», треті особи: Перша Кам'янець-Подільська державна нотаріальна контора, ОСОБА_6, Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Хмельницької області, закрите акціонерне товариство «Тепловоденергія», про визнання прилюдних торгів недійсними і визнання права власності на Ѕ частину квартири за касаційними скаргами міського відділу державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції та ОСОБА_6 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
У січні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом, в якому просила визнати недійсними прилюдні торги по реалізації описаного державним виконавцем майна належного боржнику ОСОБА_4, а саме: трьохкімнатної квартири НОМЕР_1 загальною площею 69,1 кв.м, яка розташована на першому поверсі чотирьохповерхового житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які були проведені Хмельницькою філією товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецреалізація» 9 червня 2011 року; визнати недійсним акт про проведені прилюдні торги від 15 червня 2011 року, згідно якого ОСОБА_5 визнано покупцем спірної трикімнатної квартири, та видане їй свідоцтво про право власності на майно; визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_1, оскільки квартира була придбана під час шлюбу з ОСОБА_4 на підставі договору міни від 26 липня 1995 року, тобто є спільною сумісною власністю. Її чоловік ОСОБА_4 був боржником по декількох виконавчих листах, у зв'язку з чим старшим державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Гавріловим Ю.В., на підставі зведеного виконавчого провадження № 58 від 10 березня 2009 року, було прийнято рішення про реалізацію арештованого майна - спірної квартири на прилюдних торгах, про що складено акт від 15 червня 2011 року. Переможцем торгів визнано ОСОБА_5, яка стала покупцем зазначеної квартири. Вважає, що під час проведення прилюдних торгів було допущено ряд порушень порядку реалізації арештованого майна, передбаченого Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27 жовтня 1999 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038, (далі - Тимчасовим положенням), а саме: прилюдні торги проводилися майже 4 місяці до 9 червня 2011 року, двічі квартира виставлялася на продаж, внаслідок чого її вартість зменшилася до 154 401 грн 50 коп., хоча її можливо було продати за ціною не нижчою 196 511 грн.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2013 року, позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано недійсними прилюдні торги по реалізації описаного державним виконавцем майна належного боржнику ОСОБА_4 трьохкімнатної квартири НОМЕР_1 загальною площею 69,1 кв. м, розташованої на першому поверсі чотирьохповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, які були проведені Хмельницькою філією товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецреалізація» 9 червня 2011 року.
Визнано недійсним акт про проведені прилюдні торги від 15 червня 2011 року, складений старшим державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Гавріловим Ю.В., згідно якого ОСОБА_5 визнано покупцем трьохкімнатної квартири НОМЕР_1, загальною площею 69,1 кв. м, розташованої на першому поверсі чотирьохповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.
Визнано недійсним свідоцтво, видане Першою Кам'янець-Подільською державною нотаріальною конторою 11 серпня 2011 року за реєстром № 3-445 про те, що ОСОБА_5 належить на праві власності майно, що складається з трьохкімнатної квартири за АДРЕСА_1, загальною площею 69,1 кв. м та житловою площею 46,7 кв. м.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
У поданих касаційних скаргах міський відділ державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції та ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що спірна квартира є спільною власністю ОСОБА_4 і ОСОБА_3; під час опису та арешту квартири, передачі її спеціалізованій організації ТзОВ «Торговий дім «Укрспецреалізація» для продажу на прилюдних торгах міським відділом державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції не враховано, що в результаті опису та арешту, реалізації квартири з прилюдних торгів було порушено право власності співвласника майна - ОСОБА_3, виконавче провадження стосовно якої в частині примусового стягнення з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 виконавчою службою не відкривалось, виконавчі дії виконавчою службою стосовно ОСОБА_3 та належного їй майна не вчинялись, про арешт квартири та її продаж з прилюдних торгів позивач виконавчою службою та спеціалізованою організацією не повідомлялась, до участі у виконавчому провадженні не залучалась. При цьому ні стягувачі за виконавчими документами, ні державна виконавча служба, відповідно до вимог закону, не звертались до суду із заявами про виділення частки зі спільного майна подружжя (спірної описаної та проданої квартири) ні ОСОБА_3, ні боржникові, а тому право власності позивача на спірну квартиру у встановленому порядку не припинялось. Позивач про арешт квартири та її продаж з прилюдних торгів не повідомлялась, до участі у виконавчому провадженні не залучалась. Прилюдні торги є недійсними, оскільки спеціалізованою організацією було безпідставно зменшено стартову ціну квартири під час її продажу, а тому угода, укладена в результаті торгів, укладена з порушенням норм законодавства, чим було порушено права і законні інтереси позивача.
Проте погодитися з такими висновками судів не можна.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 13 червня 1987 року зареєстрували шлюб.
З матеріалів справи убачається, що в період шлюбу, а саме 28 червня 1995 року ОСОБА_4 уклав договір купівлі - продажу, за яким придбав квартиру АДРЕСА_2.
Сервисы для юристов