РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2016 року м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючогоГвоздика П.О., суддів: Євтушенко О.І., Мостової Г.І., Мартинюка В.І., Ситнік О.М.,за участі: ОСОБА_6,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про зміну ідеальних часток у праві спільної часткової власності; за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Виконавчий комітет Черкаської міської ради, про виділ частки в окремий об'єкт нерухомості та визнання на нього права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2015 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 17 липня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У липні 2014 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_8 про зміну ідеальних часток у праві спільної часткової власності.
Посилалася на те, що за договором купівлі-продажу від 24 січня 1991 року вона набула право власності на ј частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 у м. Черкаси. Земельна ділянка була приватизована нею у розмірі 143 кв. м згідно з рішенням Черкаської міської ради від 22 листопада 2005 року.
02 жовтня 2003 року ОСОБА_7 отримала дозвіл, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області на підставі рішення Виконавчого комітету Придніпровської районної ради від 17 травня 2000 року, на виконання будівельних робіт. Згідно з розрахунком часток від 25 квітня 2014 року після здійснення прибудови розмір часток змінився, внаслідок чого ОСОБА_7 має у власності 59/100 частини, а відповідач - 41/100. У зв'язку з тим, що відповідач відмовляється погодити новий розмір часток, а позивачка не може здійснити реєстрацію права власності, просила визнати за нею право власності на 59/100 частини будинку з надвірними спорудами.
Ухвалою суду від 18 вересня 2014 року неналежного відповідача ОСОБА_8 замінено на належного відповідача ОСОБА_6
У листопаді 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про виділ частки в окремий об'єкт нерухомості та визнання за ним права власності, посилаючись на те, що йому на підставі договору дарування від 27 листопада 2013 року належить 75/100 частини будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, м. Черкаси. Ця частина будинку є окремим житловим приміщенням із самостійним входом та може бути виділена як окремий об'єкт нерухомості. Оскільки ОСОБА_7 відмовляється нотаріально оформити договір про поділ майна, що є у спільній частковій власності, просив виділити в натурі 75/100 частини будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, м. Черкаси; визнати за ним право власності на житловий будинок з прибудовами та надвірними спорудами, що позначені у технічному паспорті на домоволодіння літ. «А-1» з прибудовою літ. а, на кімнати: 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, погріб літ. «В», водоколонку 5, вигрібну яму 7, огорожу 1, 2, 3, 4, 6, 8, замощення літ. І, ІІ, літній душ літ. «Д», сарай літ. «Б» (частина); припинити право спільної часткової власності на 75/100 частини спірного будинку.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2015 року справу за позовом ОСОБА_7 та справу за позовом ОСОБА_6 об'єднано в одне провадження.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2015 року позов ОСОБА_7 задоволено. Визнано за ОСОБА_7 право власності на 59/100 частини будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, м. Черкаси. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 17 липня 2015 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2015 року змінено у частині задоволення позову ОСОБА_7 та у цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути задоволена.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Вказані вимоги судами не дотримано.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_6, суди виходили з недоведеності ним неможливості спільного користування будинком з надвірними спорудами, позбавлення його права володіння та користування майном.
За договором купівлі-продажу від 24 січня 1991 року ОСОБА_7 набула право власності на ј частини будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, м. Черкаси. У договорі не зазначено конкретного приміщення та надвірних споруд, що придбані ОСОБА_7 (а. с. 4, 5).
На земельній ділянці площею 491 кв. м були розташовані житловий будинок дерев'яний, житловою площею 36 кв. м, сарай «Б», погріб «В», туалет, огорожа І-4, водоколонка № 5, відмостка.
Земельна ділянка, відведена для обслуговування зазначеного домоволодіння, була приватизована ОСОБА_7 у розмірі 143 кв. м за рішенням Черкаської міської ради від 22 листопада 2005 року № 8-774 та належить їй на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 04 лютого 2006 року (а. с. 13).
Іншим співвласником спірного будинку є ОСОБА_6, якому на підставі договору дарування від 27 листопада 2013 року належить 75/100 частини житлового будинку.
02 жовтня 2003 року ОСОБА_7 отримала дозвіл на виконання будівельних робіт.
27 грудня 2013 року ОСОБА_7 подала до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «будівництво прибудови літ. «А№-1» до житлового будинку літ. «А-1» по АДРЕСА_1, м. Черкаси. До даної декларації було подано державний акт на право власності на земельну ділянку; технічний паспорт на житловий будинок; звіт про проведення технічного обстеження будівництва прибудови літ. «А№-1» до житлового будинку літ. «А-1» по АДРЕСА_1, м. Черкаси, код об'єкта - 1110,3, категорія складності - ІІ клас. До вказаних документів ОСОБА_7 подала заяву про прийняття в експлуатацію вказаного об'єкта. Вказана заява не погоджена із співвласниками земельної ділянки.
На підставі вказаних документів наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області від 27 грудня 2013 року за № 0112/6475 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта будівництва − прибудови літ. «А№-1» до житлового будинку літ. «А-1» по АДРЕСА_1, м. Черкаси, код об'єкта - 1110,3, категорія складності - ІІ клас.
Відповідно до договору дарування від 27 листопада 2013 року ОСОБА_8 подарував, а ОСОБА_6 отримав у власність 75/100 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, які складали: житловий будинок з прибудовами під літ. «А-1», «а», «а№», загальною площею 59,8 кв. м, жилою площею 28,5 кв. м, господарські будівлі, а саме: погріб під літ. «В», сарай під літ. «Б», літній душ під літ. «Д», огорожа - 1, 2, 4, 6, 8, водоколонка № 5, вигрібна яма № 7, замощення під літ. «І» та земельні ділянки площею 0,0098 га та 0,0174 га (а. с. 36).
Сервисы для юристов