У КПК існує правило: якщо Кримінальний кодекс передбачає санкцію більше десяти років, суд за клопотанням обвинуваченого здійснює провадження колегіально. Але коли суд має розглянути це клопотання і чи стосується це правило підготовчого засідання?
Розʼяснення права
Верховним Судом України у постанові від 25 червня 2015 року в справі № 5-111кс15 висловлено таку правову позицію: «Право на розгляд кримінального провадження судом присяжних є невід`ємною складовою права обвинуваченого на захист й невиконання судом під час підготовчого судового засідання вимог статті 384 КПК є безумовною підставою для скасування судових рішень судом вищої інстанції. Суд під час підготовчого судового засідання повинен роз`яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Право на суд присяжних обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, повинно міститись у переліку прав обвинуваченого, які закріплені у письмовій пам`ятці про права та обов`язки».
Хоча ця позиція стосується права розгляду кримінального провадження судом присяжних, а не права обвинуваченого на колегіальний розгляд, аналогічні вимоги містяться в КПК до порядку визначення колегіального розгляду (за винятком роз’яснення цього права прокурором). Тому її слід враховувати.
Щодо порядку роз’яснення права обвинуваченого на колегіальний розгляд у цій же справі ВС зазначив, що «…Суд під час підготовчого судового засідання повинен роз`яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Право на суд присяжних обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, повинно міститись у переліку прав обвинуваченого, які закріплені у письмовій пам`ятці про права та обов`язки».
Це повністю кореспондується з ч. 4 ст. 315 КПК, згідно з якою під час підготовчого судового засідання суд роз’яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
Таке роз’яснення, вказує ВС, повинно міститися в переліку прав обвинуваченого, які закріплені у письмовій пам`ятці про права та обов`язки (у пам’ятці про права і обов’язки обвинуваченого).
У частині 2 ст. 314 КПК зазначено, що після виконання вимог, передбачених статтями 342 – 345 цього Кодексу, головуючий з’ясовує в учасників судового провадження їхні думки щодо можливості призначення судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 345 КПК судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам’ятки про їхні права та обов’язки, передбачені цим Кодексом. Іншого порядку отримання розписки від обвинуваченого чинним КПК не передбачено. Із чого випливає, що саме на цій стадії під час виконання вимог ч. 1 ст. 345 КПК судовий розпорядник повинен роздати обвинуваченим пам’ятки, у яких міститься повідомлення обвинуваченому про його права. Звертаємо увагу, що не частина прав або за винятком право на колегіальний розгляд, а саме всі права обвинуваченого повинні бути зібрані в пам’ятці.
Більшість суддів не приділяють великого значення тексту пам’ятки і в судах ця дія перетворюється на формальність. У такому випадку в матеріалах судової справи містяться пам’ятки без роз’яснення права обвинуваченим на колегіальний розгляд обвинувачення (судової справи). А це є грубим порушенням права на захист, на доступ до правосуддя та основоположного принципу законності.
Підтвердженням формального підходу є також і те, що в цих пам’ятках внизу надруковано: «Права мені роз’яснені та зрозумілі», а нижче міститься текст: «Пам’ятку про процесуальні права та обов’язки підозрюваного, обвинуваченого отримав».
Блог